Запобігання насильства в сім'ї, торгівлі людьми

Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно відтого, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Особливість та парадоксальність цього явища полягає також у тому, що ці правопорушення відрізняються високим рівнем латентності (тобто приховані), хоча значна частина їх вчиняється відкрито, проте з багатьох причин не реєструється відповідними органами, внаслідок чого жертви залишаються без захисту, а кривдники – без покарання.

Витоки домашнього насильства закладені у звичаях суспільства, у системі норм і правил, які передбачають для чоловіків і жінок визначену поведінку. Суспільство підтримує і винагороджує тих, хто дотримується цих правил, і карає за відступ від них. Значною мірою така поведінка є наслідком традиційного виховання, при якому агресивна поведінка чоловіків розглядається як єдиний спосіб вирішення існуючих проблем. Хлопчиків вчать бути напористими і для досягнення своєї мети виявляти агресію проти інших людей, тоді як дівчаток вчать терпіти і пристосовуватись, обмежувати власні бажання та інтереси. Окремі люди, сім’ї та громади прагнуть відновити та виразити свою індивідуальність і спроможність. Невпевненість та боротьба часто постають у проявах насильства до тих людей, які поруч.

За визначенням Закону України “Про попередження насильства в сім’ї”, який Верховна Рада України ухвалила 2001 року, насильство в сім’ї – це ”будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю”. Отже, жертвою домашнього насильства може стати будь-хто: жінка, яку постійно лає і б’є її чоловік, дівчинка-підліток, що страждає від сексуальних переслідувань свого вітчима, хлопчик, якого лупцює мати-алкоголічка, старенька бабуся, що її ненавидять власні діти.

Закриті двері квартир і будинків не дозволяють дізнатися, що відбувається за стінами житла. А іноді там відбувається дуже жахливе. Насильство вважається внутрішньою справою сім’ї, тому про це не говорять, не звертаються по допомогу. Часто основною причиною сімейних конфліктів є складні соціально-економічні умови, які не дозволяють молодим сім’ям створити сприятливі побутові умови.

Насильство в сім’ї є суспільною проблемою і потребує вирішення на рівні держави. Сім’я – первинний осередок суспільства, унікальний соціальний інститут формування і становлення суспільних відносин, тому повинна перебувати під особливим захистом держави, в тому числі під захистом від проявів насильства та жорстокості. Адже саме від фізичного та духовного здоров’я сім’ї залежать стабільність і розвиток держави.

Першим кроком до подолання проблеми насильства в родині має стати її усвідомлення як суспільством в цілому, так і кожним окремим громадянином, членом сім’ї. Адже ця проблема досить часто є прихованою і для суспільства, і для тих, хто є жертвою такого насильства. Необхідно змінювати терпиме, а іноді й байдуже ставлення суспільства до насильства в родині.

І, безумовно, подолання такого негативного явища, як насильство в родині, можливе лише за умови об’єднання зусиль і державних органів та установ, і громадських організацій, і кожного громадянина. І кожен з нас має сказати «Ні! Насильству» у власній родині. Адже сім’я – це саме те місце, яке має бути світлим затишком, острівцем безпеки і комфорту у нашому житті. Місце, де тебе розуміють і поважають, де можна нікого не боятися і почуватися вільно кожному: і маленькій людині, і дорослому, і особі літнього віку. Пошана один до одного, взаєморозуміння, орієнтування на мирне рішення конфлікту можуть забезпечити благополуччя і згоду в сім’ї, а відповідно і добробут держави в цілому.

Форми домашнього насильства

Психологічне

- словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері.

Сексуальне

- діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою тощо.

Фізичне

- ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконнепозбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває внебезпечному для життя стані, заподіяння смерті.

Економічне

- позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборона працювати, примушування до праці, заборона навчатися.

Відповідальність за вчиненнядомашнього насильства

Протиправні дії кривдника можуть бути кваліфіковані за однією із статейКримінального кодексу України або за статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стягнення, передбачені ст. 173² КУпАП:

Штраф (170-680 грн)

Громадські роботи (30-60 год.)

Адміністративний арешт до 15 діб

Спеціальні заходи, які застосовуються до кривдника:

1) терміновий заборонний припис:

у разі безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи співробітником уповноваженого підрозділу поліції може бути винесений терміновий заборонний припис (строком до 10 діб), який може містити такі заходи:

- зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;

-заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;

- заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

2) обмежувальний припис:

- заборона перебувати у місці спільного проживання (перебування)

- усунення перешкод у користуванні майном потерпілою особою

- обмеження спілкування з постраждалою дитиною

- заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць відвідування постраждалої особи;

- заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, переслідувати її, спілкуватися з нею;

- заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою.

Підстава: заява постраждалої особи або її представника, батьків, родичів, органу опіки та піклування. Рішення про застосування обмежувального припису приймає суд не пізніше 72 годин. Термін застосування – до 6 місяців.

Проблеми в сім ї ? Звертайтеся - допоможемо

З метою подолання сімейного неблагополуччя, захисту прав членів сім’ї, створення належних умов для виховання дітей у сім’ї при Управлінні соціального захисту населення Вознесенської міської ради працює комісія з вирішення проблем осіб, сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах.

Що ж вважається складними життєвими обставинами?

Згідно із Законом України «Про соціальні послуги (ст.1) від 19 червня 2003 року № 966-IV «Складні життєві обставини – обставини, що об’єктивно порушують нормальну життєдіяльність особи, наслідки яких вона не може подолати самостійно(інвалідність, часткова втрата рухової активності у зв’язку із старістю або станом здоров’я, самотність, сирітство, безпритульність, відсутність житла або роботи, насильство, обставини, спричинені наслідками від торгівлі людьми, зневажливе ставлення та негативні стосунки в сім’ї, малозабезпеченість, психологічний чи психічний розлад, стихійне лихо, катастрофа тощо).

Здійснення заходів щодо попередження насильства в сім’ї, протидія та запобігання будь-яким його проявам, надання правової допомоги особам, які потерпають від насильства в сім’ї, мають законну підтримку на рівні держави.

Так, Законом України «Про попередження насильства в сім’ї» визначено органи, на які покладається здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї, їхні повноваження та відповідальних осіб, які вчинили насильство в сім’ї.

Нажаль, статистика фактів вчинення насильства в сім’ї є неповною. Кількість фактів насильства офіційно є приблизною, тому що насильство в більшості випадків замовчується. Багато жінок не вважають по відношенню до себе насильством, коли їх б’ють чоловіки. Багато дітей не можуть сказати про насильство публічно, тому що вони не розуміють, що відбувається по відношенню до них.

Що ж робити в критичних ситуаціях?

• Намагайтеся уникнути суперечок у ванній кімнаті чи на кухні - там, де є гострі та ріжучі предмети.
• У разі загрози твоєму здоров'ю не зволікай, викликай поліцію за номером 102.
• Заздалегідь знайди місце, куди можна піти, щоб перечекати небезпеку.
• Зверніться по допомогу до спеціалістів – Управління соціального захисту населення Вознесенської міської ради, Вознесенського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді міської ради, Центру соціально-психологічної допомоги, громадських організацій.

Державна політика у сфері протидії торгівлі людьми

Торгівля людьми це сучасне рабство.

Торгівля людьми – це продаж/купівля/передача людей з метою експлуатації та одержання прибутку.

Торгівля людьми – третій (після нелегальної торгівлі зброєю та наркотиками) за рівнем прибутковості кримінальний бізнес.

Торгівля людьми – це неприпустиме порушення прав людини.

Свобода людини є однією з головних цінностей сучасного цивілізованого суспільства, а забезпечення недоторканності свободи особи - однією з головних функцій держави.

Відносини, що виникають у сфері протидії торгівлі людьми, регулюються Конституцією України, Законом України «Про протидію торгівлі людьми», іншими законами і міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, а також прийнятими на їх виконання іншими нормативно-правовими актами.

Основнийнормативно-правовий документ, який регулює питання протидії торгівлі людьми, є Закон України «Про протидію торгівлі людьми» від 20 вересня 2011 № 3739-VI (із змінами та доповненням від 16.05.2013).

У статті 1 Закону визначено, що попередження торгівлі людьми – це система заходів, спрямованих на виявлення та усунення причин і умов, що призводять до торгівлі людьми; протидія торгівлі людьми - система заходів, спрямованих на подолання торгівлі людьми шляхом її попередження і боротьби з нею та надання допомоги і захисту особам, які постраждали від торгівлі людьми.

Основні напрями державної політики у сфері протидії торгівлі людьми:

1) попередження торгівлі людьми шляхом підвищення рівня обізнаності населення, превентивної роботи, зниження рівня вразливості населення, подолання попиту;

2) боротьба із злочинністю, пов'язаною з торгівлею людьми, шляхом виявлення злочинів торгівлі людьми, осіб, причетних до скоєння злочину, притягнення їх до відповідальності;

3) надання допомоги та захисту особам, які постраждали від торгівлі людьми, шляхом удосконалення системи відновлення їхніх прав, надання комплексу послуг, впровадження механізму взаємодії суб'єктів у сфері протидії торгівлі людьми.

У реалізації державної політики з питань протидії торгівлі людьми у Миколаївській області беруть участь органи виконавчої влади. На обласному рівні - департамент соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації, на районному - 21 управління соціального захисту населення, 3 управління (відділи) у справах у справах сім’ї, молоді та спорту.

Здійснюють заходи, спрямовані на попередження протидії торгівлі людьми, такі організації і установи, як:

- центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

- служба у справах дітей;

- управління соціального захисту населення міських рад;

- відділ по боротьбі з торгівлею людьми;

- управління громадської безпеки УМВС України в Миколаївській області,

- службикримінальної міліції у справах дітей управління МВС України

- установи освіти;

- служба зайнятості (працевлаштування, (перекваліфікація);

- реабілітаційні центри;

- центр соціально-психологічної допомоги (м. Вознесенськ)

- територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг)

- недержавні організації.

Взагалі існують такі форми експлуатації, як:

- Сексуальна експлуатація, примушування до проституції, використання у порнобізнесі;

- Трудова експлуатація;

- Примусове жебрацтво;

- Примусове сурогатне материнство;

- Примусовий шлюб;

- Усиновлення з метою наживи;

- Примусове втягнення у злочинну діяльність;

- Торгівля людьми з метою вилучення органів та тканини людини;

- Використання в дослідах;

- Використання в збройних конфліктах.

Як уникнути ситуації торгівлі людьми?

Серед найголовніших порушень прав людини в сучасному світі актуальним є злочин, який має багато назв – «біле рабство», «торгівля людьми», «контрабанда людьми». За оцінками експертів щорічно 1-2 млн. людей стають «живим товаром». З його проявами Україна зіткнулась наприкінці ХХ сторіччя. На сьогодні проблема боротьби з торгівлею людьми (особливо жінками) стала надзвичайно актуальною для нашої держави.

Складна економічна ситуація в Україні, високий рівень безробіття, недосконалість законодавства та правова необізнаність громадян є основними умовами, що сприяють цьому явищу.

Прагнучи кращої долі, люди їдуть за кордон шукати добру роботу. Спритні ділки щороку використовують сотні таких шукачів.

Негативний вплив від торгівлі людьми полягає ще й у поширенні венеричних захворювань, СНІДу, формуванні моральної деградації та відчуженості особистості, втрати родинних зв’язків, зруйнуванні суспільної моралі, небезпечному «звиканні» громадської свідомості до негативного явища, поширенні депресії та суїциду, зростанні агресивності та жорстокості. Торгівля жінками сприяє знищенню генофонду нації, оскільки злочинними угрупованнями втягуються у проституцію лише фізично здорові та найпривабливіші дівчата.

Україна є країною походження, транзиту та призначення у торгівлі чоловіками, жінками та дітьми. Зростає також проблема внутрішньої торгівлі людьми. За даними дослідження, проведеного на замовлення МОМ, понад 230 000 українців постраждали від торгівлі людьми з 1991 року, що робить Україну однією з основних країн походження постраждалих від сучасного рабства в Європі.

Торгівля людьми заборонена і карається законом України за статтею 149 Кримінального кодексу України «Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини»; у системі МВС України створено підрозділ боротьби із злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми.

Більшість постраждалих від торгівлі людьми вважають, що їхнє рішення мігрувати у пошуках кращого працевлаштування - це підконтрольний їм процес. Вони не усвідомлюють, що від самого початку їх обманюють аби лише створити ситуацію, в якій їх можна буде експлуатувати.

Як уникнути ситуації торгівлі людьми:

* Не слід довіряти рекламі фірми, яка не вказує повної назви, адреси, номеру ліцензії та органу ліцензування, що її видав. Торгівці людьми можуть ввести вас в оману, використовуючи різноманітні фірми-посередники з працевлаштування за кордоном; туристичні, шлюбні та модельні агенції, служби знайомства; оголошення; незнайомих людей, а часом навіть сусідів, знайомих.

* Не слід вести переговори про навчання, працевлаштування чи шлюб наодинці з агентом, запросіть взяти участь у переговорах довірену особу.

* Перевірте, чи має фірма ліцензію на надання відповідних послуг (навчання, працевлаштування за кордоном). Таку інформацію ви можете отримати в Державному центрі зайнятості Міністерства соціальної політики України.

* Зв’яжіться з Посольством країни, куди ви плануєте подорож та дізнайтеся про правила щодо працевлаштування або навчання іноземців.

*Особисто оформлюйте пакет документів та самі сплачуйте за послуги. Це не дасть можливості торгівцям людьми втягнути вас у боргову залежність, або вчинити злочин стосовно інших осіб за вашими документами. Не користуйтеся послугами незнайомих осіб, які пропонують вам допомогу в оформленні виїзних документів, продовженні терміну перебування на території іноземної держави. Термін перебування у іноземній країні зазначено у візі. Туристична чи гостьова віза не дають право на легальне працевлаштування.

*Обов’язково укладайте відповідний контракт, складений зрозумілою для вас мовою у двох примірниках, один з яких залишається у вас.

*За жодних обставин нікому не довіряйте документів, що засвідчують вашу особу.

* Обов’язково залиште рідним ксерокопію паспорта громадянина України та закордонного, візи, контракту про навчання чи працевлаштування, свідоцтва про народження, проїзних документів та нещодавно зроблені фотографії, а також номер телефону і адресу, де ви збираєтеся зупинитися. Візьміть за правило постійно телефонувати рідним у домовлений день та час. Заздалегідь домовтеся з рідними про «кодове слово» у розмові, на випадок, якщо Ви не зможете вільно розмовляти по телефону, перебуваючи під чиїмось наглядом.

*Зробіть та тримайте при собі копії національного та закордонного паспортів. Це значно спростить процедуру відновлення документів для повернення в Україну.

*Не приймайте подарунки та не позичайте гроші, адже це поставить вас у залежне становище.

Якщо ви опинилися у скрутному становищі за межами України, звертайтеся по допомогу до: Посольства або Консульства України у країні вашого перебування, де вам допоможуть отримати документи, що засвідчують вашу особу, і повернутися на Батьківщину; Національного товариства Червоного Хреста або Червоного Півмісяця, де вам можуть надати можливість відновити зв’язок з рідними та повідомити їм про своє скрутне становище; міжнародних, громадських, благодійних організацій, де ви також зможете отримати допомогу та підтримку.

Будьте уважними та обережними. Постраждалими від торгівлі людьми можете бути ви чи хтось, кого ви добре знаєте. У Миколаївській області працює «гаряча лінія» (0512) 37 07 77 для осіб, які постраждали від торгівлі людьми.