м.Вознесенськ » Герої не вмирають

Герої не вмирають

Гречаний Володимир Володимирович (23.03.1978 - 14.06.2014). У зв'язку з російською збройною агресією проти України відбув на Схід для супроводження та заміни складу мото-маневреної групи. 14 червня 2014 року близько 10:00 на околиці міста Маріуполя, в районі заводу «Азовсталь», терористами із засідки була обстріляна колона автомобілів Державної прикордонної служби, яка направлялась на ротацію до підрозділів ДПСУ із вантажем провізії та речового майна. В одній із кабін перебував прапорщик Володимир Гречаний, який дістав тяжкі поранення, але до останнього боровся за своє життя.Він помер на операційному столі в Маріупольській міській лікарні, його серце запускали двічі, втретє запустити не вдалося…

17 червня прощання пройшло в Оршанці на Черкащині, де прапорщик служив та жив зі своєю сім'єю. Наступного дня з Володимиром Гречаним прощались у рідному Вознесенську. Похований на міському кладовищі в районі «Натягайлівка». В селі Руська Поляна Черкаського району Черкаської області, де проходив військові навчання, в честь героя названа одна з вулиць. У нашому місті 14 листопада 2014 року на будівлі загальноосвітньої школи №5 та на будівлі професійного аграрного ліцею, де навчався Володимир Гречаний, йому відкриті меморіальні дошки. У Вознесенську провулок Морозова перейменовано на провулок Гречаного. 17 червня 2017 року в місті Маріуполь Донецької області відкрито меморіальний пам‘ятник воїнам-прикордонникам, які загинули від рук терористів 14 червня 2014 року, серед яких ім’я Володимира Гречаного.

Карбівничий Сергій Васильович (16.09.1980 - 23.07.2014). Солдат, водій польової лазні взводу забезпечення роти матеріального забезпечення (в/ч А0224) 79-ї Миколаївської окремої аеромобільної бригади ДШВ Збройних Сил України.
Загинув 23 липня 2014 року вранці під час обстрілу позицій військових з РСЗВ "Град" у прикордонній зоні поблизу Амвросіївки (Донецька область), пункт пропуску Маринівка. У Сергія в м. Вознесенськ залишилась дружина і донька.
Указом Президента України № 708/2014 від 8 вересня 2014 р., "За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
На честь Карбівничого Сергія Васильовича у Вознесенській вечірній школі Вознесенської міської ради встановлено меморіальну дошку та провулок Пролетарський переймановано на провулок Карбівничого.

Костенко Костянтин Олегович (28.11.1994 - 16.08.2014). Старший стрілець механізованого взводу 28-ї окремої гвардійської механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, солдат. У Збройних Силах України з осені 2013 року, з літа 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. 16 серпня 2014 року солдат Костенко загинув від поранення в серце під час обстрілу з ракетної системи залпового вогню «Град» позицій бригади в районі села Благодатне Амвросіївського району Донецької області. Разом з ним загинуло ще 5 військовослужбовців.
20 серпня 2014 року похований на Лагерському кладовищі міста Вознесенськ Миколаївської області. У Костянтина в м. Вознесенськ залишилися батьки.
Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
На честь Костенка Костянтина 16 лютого 2015 року в місті Вознесенськ на будівлі загальноосвітньої школи №10, де навчався герой, відкрито меморіальну дошку. У 2016 році в місті Вознесенськ провулок Урсулова перейменовано на провулок Костенка.

Макаров Сергій Володимирович (13.09.1990 - 23.06.2015). У часи війни мобілізований в березні 2015-го, старший стрілець 17-го окремого мотопіхотного батальйону «Кіровоград», військової частини В-2036.
23 червня 2015 загинув під містом Мар'їнка внаслідок обстрілу терористами позицій Збройних Сил України.
Указом Президента України № 37/2016 від 4 лютого 2016 року, "За особисту мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Похований в місті Вознесенськ.

На честь Сергія 13 листопада 2015 року на будівлі загальноосвітньої школи №4 відкрито меморіальну дошку.

Бондар Олександр Борисович (16.11.1974 - 03.08.2015). Військовослужбовець 95-ї окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ Збройних Сил України, сержант. Брав участь в антитерористичній операції на сході України.

Олександр помер від серцевого нападу в селі Рубіжне Добропільського району Донецької області.
6 серпня 2015 року похований на Центральному кладовищі у Вознесенську.

Каленик Сергій Валерійович (16.12.1980 - 23.12.2016). Військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади.

Помер у шпиталі ім. Пирогова м. Вінниці внаслідок травм отриманих при виконанні бойових завдань в зоні проведення АТО.

Похований 27 грудня 2016 року на міському кладовищі "Прогрес".

Ліптуга Олександр Сергійович (16.06.1986 - 11.05.2017). Старший сержант командного відділення інженерно-саперного взводу в/ч пп В 0927.
Загинув в зоні проведення антитерористичної операції поблизу взводно-опорного пункту №4311 від мінного вибуху.
Похований 14 травня 2017 року на Болгарському кладовищі у Вознесенську.

Бойко Олександр Олександрович (03.12.1981 - 03.06.2017). Командир розвідки 50-го полку Нацгвардії, полковник НГУ (посмертно).

На початку літа 2017 року група розвідки потрапила у засідку, командир отримав поранення. З поля бою боєць не повернувся - він зник безвісти. Офіцера майже три місяці шукали в зоні АТО, але пошуки були безуспішними. У суботу, 12 серпня, стало відомо, що тіло підполковника знайшли, він загинув 03 червня.

Похований 19 серпня 2017 року у місті Хмельницький, де раніше із сім'єю проживав.