Нове в соціальних послугах
З 1 січня 2020 року набув чинності новий Закон України «Про соціальні послуги» № 2671 (далі – новий Закон про соціальні послуги). Цей Закон вводить безліч нововведень як в системі організації, так і в системі надання послуг.
Зокрема:
1.розподіляються повноваження між органами державної влади та місцевого самоврядування – законом визначено три рівні відповідальних органів: державний (Мінсоцполітики, Державна соціальна служба), регіональний (обласний, м. Київ та Севастополь), місцевий (місто обласного значення, район, ОТГ).
2.вводяться базові соціальні послуги – 17 соціальних послуг, отримання яких гарантується на місцевому рівні кожному громадянину;
3.запроваджується ведення випадку – структурована система надання соціальних послуг, яка починається з аналізу заяви та оцінки потреб і закінчується оцінкою якості надання послуг;
4.передбачаються екстрені (кризові) соціальні послуги – послуги, які надаються невідкладно у зв’язку з загрозою життю та здоров’ю та до яких не застосовується ведення випадку;
5.запускається Реєстр отримувачів і надавачів соціальних послуг – автоматизована система, яка полегшить організацію роботи щодо надання соціальних послуг;
6.створюється класифікатор соціальних послуг – нормативно-правовий акт Мінсоцполітики, який визначає перелік соціальних послуг, що надаються відповідно до Закону.
Базовими є такі соціальні послуги:
1) догляд вдома, денний догляд;
2) підтримане проживання;
3) соціальна адаптація;
4) соціальна інтеграція та реінтеграція;
5) надання притулку;
6) екстрене (кризове) втручання;
7) консультування;
8) соціальний супровід;
9) представництво інтересів;
10) посередництво (медіація);
11) соціальна профілактика;
12) натуральна допомога;
13) фізичний супровід осіб з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату та пересуваються на кріслах колісних, порушення зору;
14) переклад жестовою мовою;
15) догляд та виховання дітей в умовах, наближених до сімейних;
16) супровід під час інклюзивного навчання;
17) інформування.
Надання соціальних послуг здійснюється шляхом ведення випадку, що включає такі етапи:
1) аналіз заяви/звернення про надання соціальних послуг, повідомлення про осіб/сім’ї, які перебувають у складних життєвих обставинах або в ситуаціях, що загрожують життю чи здоров’ю особи;
2) оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах;
3) прийняття рішення про надання соціальних послуг з урахуванням індивідуальних потреб особи/сім’ї;
4) розроблення індивідуального плану надання соціальних послуг;
5) укладення договору про надання соціальних послуг;
6) виконання договору про надання соціальних послуг та індивідуального плану надання соціальних послуг;
7) здійснення моніторингу надання соціальних послуг та оцінки їх якості.
Ведення випадку не застосовується у разі надання соціальних послуг одноразово, екстрено (кризово).
Платність та безоплатність надання соціальних послуг
Відповідно до статті 28 нового Закону про соціальні послуги, соціальні послуги надаються за рахунок бюджетних коштів, з установленням диференційованої плати або за рахунок отримувача соціальних послуг або третіх осіб.
1) За рахунок бюджетних коштів (безоплатно) соціальні послуги надаються:
а) незалежно від доходу отримувача соціальних послуг:
особам, які постраждали від торгівлі людьми і отримують соціальну допомогу відповідно до законодавства у сфері протидії торгівлі людьми, особам, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, дітям з інвалідністю, особам з інвалідністю I групи, дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа віком до 23 років, сім’ям опікунів, піклувальників, прийомним сім’ям, дитячим будинкам сімейного типу, сім’ям патронатних вихователів, дітям, визначеним пунктом 5 частини шостої статті 13 цього Закону, - всі соціальні послуги;
іншим категоріям осіб - соціальні послуги з інформування, консультування, надання притулку, представництва інтересів, перекладу жестовою мовою, а також соціальні послуги, що надаються екстрено (кризово);
б) отримувачам соціальних послуг, крім зазначених у пункті 1 цієї частини, середньомісячний сукупний дохід яких становить менше двох прожиткових мінімумів для відповідної категорії осіб, - всі соціальні послуги.
2) З установленням диференційованої плати соціальні послуги надаються громадянам, середньомісячний сукупний дохід яких перевищує два прожиткові мінімуми, але не перевищує чотири прожиткові мінімуми.
3) За рахунок отримувача соціальних послуг або третіх осіб соціальні послуги надаються:
а) отримувачам соціальних послуг, середньомісячний сукупний дохід яких перевищує чотири прожиткові мінімуми для відповідної категорії осіб;
б) понад обсяги, визначені державним стандартом соціальних послуг.
Відповідно до нового Закону про соціальні послуги, середньомісячний сукупний дохід отримувача соціальних послуг визначається за попередні шість місяців, що передують місяцю звернення за наданням соціальних послуг, та обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу його сім’ї на кількість членів сім’ї, які включаються до її складу. Методика обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
1.розподіляються повноваження між органами державної влади та місцевого самоврядування – законом визначено три рівні відповідальних органів: державний (Мінсоцполітики, Державна соціальна служба), регіональний (обласний, м. Київ та Севастополь), місцевий (місто обласного значення, район, ОТГ).
2.вводяться базові соціальні послуги – 17 соціальних послуг, отримання яких гарантується на місцевому рівні кожному громадянину;
3.запроваджується ведення випадку – структурована система надання соціальних послуг, яка починається з аналізу заяви та оцінки потреб і закінчується оцінкою якості надання послуг;
4.передбачаються екстрені (кризові) соціальні послуги – послуги, які надаються невідкладно у зв’язку з загрозою життю та здоров’ю та до яких не застосовується ведення випадку;
5.запускається Реєстр отримувачів і надавачів соціальних послуг – автоматизована система, яка полегшить організацію роботи щодо надання соціальних послуг;
6.створюється класифікатор соціальних послуг – нормативно-правовий акт Мінсоцполітики, який визначає перелік соціальних послуг, що надаються відповідно до Закону.
Базовими є такі соціальні послуги:
1) догляд вдома, денний догляд;
2) підтримане проживання;
3) соціальна адаптація;
4) соціальна інтеграція та реінтеграція;
5) надання притулку;
6) екстрене (кризове) втручання;
7) консультування;
8) соціальний супровід;
9) представництво інтересів;
10) посередництво (медіація);
11) соціальна профілактика;
12) натуральна допомога;
13) фізичний супровід осіб з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату та пересуваються на кріслах колісних, порушення зору;
14) переклад жестовою мовою;
15) догляд та виховання дітей в умовах, наближених до сімейних;
16) супровід під час інклюзивного навчання;
17) інформування.
Надання соціальних послуг здійснюється шляхом ведення випадку, що включає такі етапи:
1) аналіз заяви/звернення про надання соціальних послуг, повідомлення про осіб/сім’ї, які перебувають у складних життєвих обставинах або в ситуаціях, що загрожують життю чи здоров’ю особи;
2) оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах;
3) прийняття рішення про надання соціальних послуг з урахуванням індивідуальних потреб особи/сім’ї;
4) розроблення індивідуального плану надання соціальних послуг;
5) укладення договору про надання соціальних послуг;
6) виконання договору про надання соціальних послуг та індивідуального плану надання соціальних послуг;
7) здійснення моніторингу надання соціальних послуг та оцінки їх якості.
Ведення випадку не застосовується у разі надання соціальних послуг одноразово, екстрено (кризово).
Платність та безоплатність надання соціальних послуг
Відповідно до статті 28 нового Закону про соціальні послуги, соціальні послуги надаються за рахунок бюджетних коштів, з установленням диференційованої плати або за рахунок отримувача соціальних послуг або третіх осіб.
1) За рахунок бюджетних коштів (безоплатно) соціальні послуги надаються:
а) незалежно від доходу отримувача соціальних послуг:
особам, які постраждали від торгівлі людьми і отримують соціальну допомогу відповідно до законодавства у сфері протидії торгівлі людьми, особам, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, дітям з інвалідністю, особам з інвалідністю I групи, дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа віком до 23 років, сім’ям опікунів, піклувальників, прийомним сім’ям, дитячим будинкам сімейного типу, сім’ям патронатних вихователів, дітям, визначеним пунктом 5 частини шостої статті 13 цього Закону, - всі соціальні послуги;
іншим категоріям осіб - соціальні послуги з інформування, консультування, надання притулку, представництва інтересів, перекладу жестовою мовою, а також соціальні послуги, що надаються екстрено (кризово);
б) отримувачам соціальних послуг, крім зазначених у пункті 1 цієї частини, середньомісячний сукупний дохід яких становить менше двох прожиткових мінімумів для відповідної категорії осіб, - всі соціальні послуги.
2) З установленням диференційованої плати соціальні послуги надаються громадянам, середньомісячний сукупний дохід яких перевищує два прожиткові мінімуми, але не перевищує чотири прожиткові мінімуми.
3) За рахунок отримувача соціальних послуг або третіх осіб соціальні послуги надаються:
а) отримувачам соціальних послуг, середньомісячний сукупний дохід яких перевищує чотири прожиткові мінімуми для відповідної категорії осіб;
б) понад обсяги, визначені державним стандартом соціальних послуг.
Відповідно до нового Закону про соціальні послуги, середньомісячний сукупний дохід отримувача соціальних послуг визначається за попередні шість місяців, що передують місяцю звернення за наданням соціальних послуг, та обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу його сім’ї на кількість членів сім’ї, які включаються до її складу. Методика обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Управління соц.захисту населення
Вознесенської міської ради
Вознесенської міської ради
Дата публікації: 27.10.2020
0
1 021