Профілактика та рання діагностика раку молочної залози
Рак молочної залози (РМЗ) належить до найпоширеніших новоутворень в Україні і посідає перше місце (18%) в структурі онкологічної захворюваності серед жінок. Рак молочної залози у чоловіків, складає близько 1% від РМЗ у жінок.
За даними Національного канцер-реєстру щороку в Україні реєструється близько 15 000 вперше виявлених хворих на РМЗ. Помирає від цієї хвороби близько 8 000 жінок в рік, причому 36% в працездатному віці. Біля 14% жінок помирають протягом першого року після встановлення діагнозу, перед усім внаслідок занедбаності хвороби.
Таким чином, своєчасна діагностика РМЗ потребує уваги, насамперед, з боку медичних працівників загально-лікувальної мережі – хірургів, гінекологів, терапевтів, сімейних лікарів, фельдшерів та акушерок.
ФАКТОРИ РИЗИКУ
Ризик захворіти на РМЗ має кожна 9-10 жінка України. Встановлені чотири основні групи факторів ризику розвитку РМЗ:
Перша група: наявність у жінки раку однієї з молочних залоз або наявність раку молочної залози в анамнезі у близьких родичів (мати або рідна сестра) – ризик розвитку цієї патології у таких жінок в два рази вищий за пересічний, особливо, якщо родички захворіли в передменопаузі або рак був двостороннім.
Друга група: дисгормональні гіперплазії, особливо фібрознокістозні - малігнізація яких становить від 5 до 13 %.
Третя група: порушення менструальної функції – ризик РМЗ збільшується з тривалим періодом менструації (ранній або пізній початок менструацій, рання або пізня менопауза).
Четверта група: репродуктивні фактори. Відносний ризик РМЗ вищий у жінок, які вперше завагітніли у віці 28-30 років і старше. У тих жінок, що не народжували, ризик вдвічі вищий ніж у жінок, які народжували. Безплідні жінки мають ризик вищий, ніж ті, що народжували. Також несприятливими факторами є: наявність викидня, абортів, народження першої дитини вагою понад 4 кг, багато молока при годуванні.
Жінки, які мають 3-4 будь-яких основних встановлених чинників ризику, відносяться до груп високого ризику.
Існують і інші фактори ризику, а саме:
- порушення статевого життя (початок статевого життя після 25 років, відсутність статевого задоволення, нерегулярне статеве життя, часті його перерви і тривале вдівство, особливо у віці 25-50 років);
- жирна і висококалорійна їжа, надлишок маси тіла;
- тютюнопаління та регулярне споживання алкоголю.
Чисельні фактори, що впливають на виникнення та розвиток РМЗ на жаль не завжди піддаються обліку і тому практично не можливо запропонувати конкретні міри первинної профілактики цього захворювання. Своєчасна діагностика РМЗ на початкових стадіях, яка попереджає розвиток розповсюджених і занедбаних процесів, є основним елементом вторинної профілактики і можлива тільки в результаті масового обстеження (скринінгу) жіночого населення. Ось чому на лікарів і середній медичний персонал загально-лікувальної мережі покладається особлива надія і відповідальність за виявлення ранніх форм РМЗ.
РОЗВИТОК ЗАХВОРЮВАННЯ
За сучасними уявленнями, виникнення і розвиток РМЗ це - багатоступеневий процес, який включає в себе стадії ініціації, промоції і прогресії. Період від виникнення патологічно переродженої ракової клітини до клінічно визначеної пухлини (розміром біля 10 мм) становить близько 8-10 років і лише потім швидкість росту пухлини різко прискорюється, значно активніше відбувається дисемінація ракових клітин по лімфатичних і кровоносних судинах, молочних протоках, і зростає частота утворення метастазів в життєво важливих органах.
Шанси на успіх і лікування будуть значно вищими, якщо виявити пухлину на початковому етапі її розвитку, при мінімальному розмірі. Це дає можливість досягти 5-річного виживання у 97-100% хворих. Тому раннє виявлення РМЗ – одна з головних можливостей вплинути на перебіг хвороби, ефективність її лікування та на якість життя хворої.
При лікуванні ранніх стадій захворювання можливе застосування зберігаючої хірургії. Перевага зберігаючої хірургії полягає в тому, що за життєвими показаннями вона еквівалентна мастектомії і аксилярному висіченню, однак зберігає молочні залози.
МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ РМЗ:
Діагностика РМЗ включає в себе клінічні і спеціальні методи дослідження.
КЛІНІЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ МЗ
Клінічна діагностика заснована на опитуванні, даних огляду і пальпації МЗ та регіональних лімфатичних вузлів. Методикою клінічного обстеження молочних залоз повинен володіти кожний лікар (терапевт, гінеколог, хірург, сімейний лікар) фельдшери та акушерки і проводити його один раз на рік у жінок віком від 15 років. Методика включає в себе:
1.Збір анамнезу та оцінка факторів ризику.
2.Візуальний огляд молочних залоз.
3.Бімануальну пальпацію молочних залоз в стоячому та лежачому положеннях жінки.
4.Пальпацію підпіхвових та надключичних лімфовузлів.
МАМОГРАФІЯ
Мамографія – це рентгенівське обстеження молочних залоз на спеціальних рентгенівських приладах – мамографах, які дозволяють отримати дуже якісне зображення всієї тканини молочної залози на рентгенівській плівці. Мамографія сьогодні найточніший метод ранньої діагностики пухлин МЗ. Метод дозволяє виявити більш ніж 90% пухлин МЗ на ранніх стадіях і завдячуючи цьому зменшити смертність на 25-30%, тому необхідно з профілактичною метою, незважаючи на те, є чи ні скарги стосовно молочних залоз, регулярно проходити скринінгові мамографічні обстеження. Необхідно щорічно проводити мамографічне обстеження жінок, віднесених до груп ризику віком від 40 років. Найкращий час для мамографії – перший тиждень після менструації.
УЛЬТРАЗВУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МЗ
Основне значення УЗ методу в мамології – це диференційна діагностика рідинних та акустично щільних утворень (кіст) в молочній залозі, а також візуальний контроль інвазивних діагностичних та лікувальних маніпуляцій. Тому їй належить велика роль при візуалізації вогнищ раннього раку та при тонкоголковому пункційному діагностичному втручанні під контролем ехоскопії. Ультразвукове дослідження поки не може замінити скринінгову мамографію. УЗ обстеження повинні проводити тільки фахівці, які одержали спеціальну підготовку в цій області.
САМООБСТЕЖЕННЯ МЗ
До цього часу, нажаль не завжди своєчасно, більшість випадків раку молочних залоз виявляють самі жінки. Тому дуже важливо медичним працівникам проводити навчання дівчаток та жінок методиці самообстеження МЗ.
Самообстеження молочних залоз – проста для навчання, нешкідлива процедура, що має значні можливості. Краща обізнаність про загрожуючи зміни і про те, що треба робити, коли виявлені ущільнення можуть прискорити діагностику та лікування раку. Важливо пам’ятати, що молочні залози кожної жінки особливі. Крім того, вони міняються з віком, під час менструального циклу, вагітності, менопаузи чи вживанні протизаплідних пігулок та інших гормональних препаратів. Виконуючи щомісячне самообстеження грудей, жінка дізнається, що є нормою для грудей і їй буде легше виявити будь-які зміни.
Кожна жінка з 15 років повинна регулярно проводити самообстеження щомісячно у перші 6-10 днів після закінчення менструації; жінкам, у яких у зв’язку з віком менструації відсутні, в перший день кожного місяця; жінкам, які годують дітей грудьми, після годування дитини та зціджування молока.
МЕТОДИКА САМООБСТЕЖЕННЯ:
Стоячи перед дзеркалом:
- Опустіть руки і огляньте молочні залози та соски спереду і з боків, звертаючи увагу на будь – які зміни їх форми, стану та кольору шкіри, підніміть молочні залози по черзі та огляньте складку під ними.
- Покладіть обидві руки за голову і знову уважно огляньте залози та соски.
- Покладіть руки на стегна, напружте м’язи грудей та рук і подивіться, чи немає вузлів або заглиблень.
- Обережно стисніть сосок, щоб перевірити чи немає з нього виділень.
- Праву руку покладіть на ліву молочну залозу і пучками пальців невеликими круговими рухами за годинниковою стрілкою помацайте молочні залози, пересуваючись по спіралі від периферії до соска. Перевірте чи немає пухлин, вузлів та ущільнень. Так само, але вже лівою рукою, промацайте праву молочну залозу.
Лежачи:
- Ляжте на спину, підклавши під ліве плече подушку, заклавши ліву руку за голову. Правою рукою помацайте ліву молочну залозу так само, як і стоячи. Перевірте ділянку між молочною залозою і пахвовою ямкою, а також саму пахву, спочатку піднявши руки вгору, а потім випроставши їх уздовж тіла, легким натискуванням промацайте залозу під шкірою, міцніше натисніть, щоб промацати глибокі тканини.
- Зробіть теж саме іншою рукою на правій молочній залозі.
Що можна виявити:
- ущільнення в молочній залозі, пахвовій ямці чи складці під молочною залозою або втягнення шкіри в цих місцях;
- виділення із соска або його втягнення;
- зміну шкіри, наприклад, зморщування чи складчастість;
- больові відчуття.
Якщо жінка виявила в себе один із описаних симптомів, потрібно негайно звернутись до лікаря хірурга, гінеколога, який проведе потрібне обстеження.
БУДЬТЕ ЗДОРОВІ!
Сектор з питань ОЗ УСЗН ВМР