Теракт на Каховській ГЕС: більшість живих організмів, що населяли Каховське водосховище, вже загинули або загинуть у найближчі дні
Наслідки осушення дна Каховського водосховища та витоку води з нього:
Забруднення моря. Руйнування греблі Каховської ГЕС призвело до потрапляння у воду великої кількості паливно-мастильних матеріалів, які є токсичними для гідробіонтів і можуть утворювати плівку на поверхні води. Затоплення населених пунктів, включно з розміщеними в них вигрібними ямами, сільськогосподарськими землями, автозаправками тощо означає потрапляння у море великого обсягу забрудників, що може вплинути на різні групи живих організмів – від планктону до китоподібних. Великий обсяг забруднених прісних вод у поєднанні з літніми спекотними умовами може спровокувати масовий розвиток мікроорганізмів та водоростей і спричинити цвітіння води зі всіма негативними наслідками цього явища.
- Вплив на рибне населення. Каховське водосховище є одними з найбільших в Україні місць концентрації прісноводних промислових видів риб. Лише тут нараховувалось не менше 43 видів риб, з яких 20 видів мають промислове значення. Усі місця нересту і основний обсяг води, що є середовищем існування риб, знищено. На відновлення запасів знадобиться мінімум 7-10 років. На осушених ділянках мілководь опиниться рибна молодь, приречена на загибель, що підірве результати нересту в довгостроковому періоді.
- Вплив на птахів. Через майже повне зникнення Каховського водосховища на цій території зникне низка видів птахів, які гніздяться в цих місцях (зокрема, мартини, крячки тощо). Оцінити вплив осушення водосховища на популяцію до кінця наразі не можливо.
- Вплив на придонну фауну. Велика кількість живих організмів, що населяють водойми, живуть в придонному мулі в прибережній зоні. У лічені години ця зона оголилась. Це означає загибель більшості всіх придонних організмів колишнього водосховища. Більшість живих організмів, що населяли Каховське водосховище вже загинула або загине у найближчі дні: низка безхребетних, що слугують кормовою базою риб, птахів, амфібій та ін.
- e. Вплив на рослинний світ. Зникнуть водні та прибережно-водні рослини Каховського водосховища. Їх місце займуть інвазійні чужорідні рослини – злинка канадська, амброзія полинолиста, золотарник пізній та ін. Зона оголення дна водосховища стане найбільшим в регіоні осередком розмноження небезпечних інвазійних видів.
- Вплив на території природно-заповідного фонду. Вище греблі Каховської ГЕС, у результаті осущення, постраждає низка природоохоронних територій (мінімум 11 об'єктів природно-заповідного фонду).
- Вплив на наземну фауну. Практично миттєве підняття рівня води на знижених ділянках і, тим більше, на островах не залишає шансів більшості наземних тварин (ссавці, плазуни, комахи, тощо) та колоніям більшості видів птахів. На затоплених територіях розміщені майже всі відомі місця, де зустрічали рідкісного мураху – Ліометопум звичайний. Відбувся катастрофічний вплив на популяції глобально вимираючих видів ссавців. Так, затопленні 70% світової популяції мишівки Нордмана, що може призвести до її зникнення в майбутньому. Знищено до 50% популяції сліпака піщаного, до 50% популяції ємуранчика Фальц-Фейна. Ці тварини, а також гадюка степова, полоз жовточеревий, не мають можливості врятуватись у бурхливому потоці.
- Вплив на гніздові колонії птахів. У зоні затоплення будуть знищені важливі місця гніздування водно-болотних та прибережно-водних птахів. Це десятки тисяч особин. Саме в плавнях нижнього Дніпра зосереджені найбільші в регіоні колонії чапель та інших колоніальних птахів. Катастрофічний вплив застав птахів в період гніздування, зокрема наявності пташенят. Часу на створення нових колоній і повторні виводки вже немає. Чаплі та чепури, коровайки, крячки, качки, погоничи, пастушок, лиска та водяна курочка, лебідь-шипун втратять свої гніздові колонії, проте зможуть відновити свою чисельність за 3-7 років.
- Вплив на території природно-заповідного фонду. Частково постраждає 48 об'єктів природно-заповідного фонду.
Забруднення моря. Руйнування греблі Каховської ГЕС призвело до потрапляння у воду великої кількості паливно-мастильних матеріалів, які є токсичними для гідробіонтів і можуть утворювати плівку на поверхні води. Затоплення населених пунктів, включно з розміщеними в них вигрібними ямами, сільськогосподарськими землями, автозаправками тощо означає потрапляння у море великого обсягу забрудників, що може вплинути на різні групи живих організмів – від планктону до китоподібних. Великий обсяг забруднених прісних вод у поєднанні з літніми спекотними умовами може спровокувати масовий розвиток мікроорганізмів та водоростей і спричинити цвітіння води зі всіма негативними наслідками цього явища.
Дата публікації: 08.06.2023
0
141