Посівна кампанія–2023 в розпалі: чим відрізняється від торішньої, перші підсумки
Друга посівна кампанія часів повномашстабної війни – в розпалі. Вже два тижні як аграрії почали сіяти в усіх областях України. Дещо затримують темпи тривалі дощі, однак це не найбільша перешкода. Цього року фермери зіштовхнулись із новими складнощами: необхідність розмінування земель, брак коштів на польові роботи та загальне зменшення посівних площ. У Всеукраїнській аграрній раді вважають, посівна кампанія 2023 року, попри звільнення територій, окупованих торік, може стати ще складнішою, ніж попередня. З якими ще труднощами нині борються аграрії, скільки вже засіяли та на які результати очікують – в матеріалі Центру громадського моніторингу та контролю.
Бракує коштів на польові роботи
Цьогорічна посівна кампанія вже, вочевидь, складніша навіть за попередню, коли бойові дії в Україні велись на більшій частині територій. До такого висновку вже дійшли у Всеукраїнській аграрній раді. І найбільшою перешкодою для фермерів стали навіть не міни та артснаряди ворога, а брак коштів на польові роботи. Усе через провальні продажі українського зерна за кордон, спричинені блокадою росією морських портів. Тож, нині фермерам бракує коштів навіть на закупівлі добрив, заявляють у Всеукраїнській аграрній раді.
«Здійснювати польові роботи можливо, якщо є можливість закуповувати всі елементи, які необхідні для посівів. Це й мінеральні добрива, й засоби захисту рослин, і посівний матеріал. І фактично ми зазначаємо, що протягом 2022 року, ще певні запаси в товаровиробників були, то у 2023 році вони закінчилися. І вони не отримали додаткового фінансування через можливості реалізації своїх зернових», – зазначив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук під час брифінгу в Медіацентрі Україна – Укрінформ.
Зерно, за словами Марчука, від початку повномасштабної війни аграрії продавали або собі у збиток, або ж за собівартістю.
До того ж, за сукупністю факторів (економічні чинники, проблеми з логістикою, здорожчання розхідних матеріалів), посівна цього року здорожчає на 19% і, загалом, обійдеться у 230 млрд грн. Попри це, в аграрній раді сподіваються, що на кількості засіяних площ це не позначиться.
Війна забрала посівні землі
Водночас, обсяги посівних площ відчутно зміняться через замінованість земель. Хоч посівна вже почалась, та розмінування забруднених снарядами ділянок триває і досі. Прогнози щодо загальної кількості засіяних земель поступово гіршають. Ще в березні в Комітеті аграрної та земельної політики передбачали, що цього року в Україні засіють приблизно 22 млн га площ (до порівняння, довоєнний показник становив 29 млн га). Нині експерти оцінюють обсяги цьогорічної посівної у 19 млн га. Утім, і цього буде достатньо, аби забезпечити зерном і Україну, і зовнішні ринки.
«Це фактично дасть досить хороші показники по врожайності, враховуючи воєнний час. По показниках ми маємо повною мірою вийти як на забезпечення продовольчої безпеки всередині країни, так і мати можливість нам претендувати на експорт», – вважає заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
Скільки вже встигли засіяти
За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, станом на середину квітня аграрії засіяли вже понад 700 тис. га зернових та зернобобових культур, з яких: ярого ячменю – 436 тис. га, ярої пшениці – 142,8 тис. га, гороху – 84,7 тис. га, вівса – 53,6 тис. га, проса – 0,7 тис. га.
Бракує коштів на польові роботи
Цьогорічна посівна кампанія вже, вочевидь, складніша навіть за попередню, коли бойові дії в Україні велись на більшій частині територій. До такого висновку вже дійшли у Всеукраїнській аграрній раді. І найбільшою перешкодою для фермерів стали навіть не міни та артснаряди ворога, а брак коштів на польові роботи. Усе через провальні продажі українського зерна за кордон, спричинені блокадою росією морських портів. Тож, нині фермерам бракує коштів навіть на закупівлі добрив, заявляють у Всеукраїнській аграрній раді.
«Здійснювати польові роботи можливо, якщо є можливість закуповувати всі елементи, які необхідні для посівів. Це й мінеральні добрива, й засоби захисту рослин, і посівний матеріал. І фактично ми зазначаємо, що протягом 2022 року, ще певні запаси в товаровиробників були, то у 2023 році вони закінчилися. І вони не отримали додаткового фінансування через можливості реалізації своїх зернових», – зазначив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук під час брифінгу в Медіацентрі Україна – Укрінформ.
Зерно, за словами Марчука, від початку повномасштабної війни аграрії продавали або собі у збиток, або ж за собівартістю.
До того ж, за сукупністю факторів (економічні чинники, проблеми з логістикою, здорожчання розхідних матеріалів), посівна цього року здорожчає на 19% і, загалом, обійдеться у 230 млрд грн. Попри це, в аграрній раді сподіваються, що на кількості засіяних площ це не позначиться.
Війна забрала посівні землі
Водночас, обсяги посівних площ відчутно зміняться через замінованість земель. Хоч посівна вже почалась, та розмінування забруднених снарядами ділянок триває і досі. Прогнози щодо загальної кількості засіяних земель поступово гіршають. Ще в березні в Комітеті аграрної та земельної політики передбачали, що цього року в Україні засіють приблизно 22 млн га площ (до порівняння, довоєнний показник становив 29 млн га). Нині експерти оцінюють обсяги цьогорічної посівної у 19 млн га. Утім, і цього буде достатньо, аби забезпечити зерном і Україну, і зовнішні ринки.
«Це фактично дасть досить хороші показники по врожайності, враховуючи воєнний час. По показниках ми маємо повною мірою вийти як на забезпечення продовольчої безпеки всередині країни, так і мати можливість нам претендувати на експорт», – вважає заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
Скільки вже встигли засіяти
За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, станом на середину квітня аграрії засіяли вже понад 700 тис. га зернових та зернобобових культур, з яких: ярого ячменю – 436 тис. га, ярої пшениці – 142,8 тис. га, гороху – 84,7 тис. га, вівса – 53,6 тис. га, проса – 0,7 тис. га.
Дата публікації: 19.04.2023
0
235