До Всесвітнього дня протидії торгівлі людьми
Всесвітній день протидії торгівлі людьми був започаткований у 2013 році Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй з метою підвищення рівня поінформованості громадян стосовно глобальної проблеми торгівлі людьми, привернення уваги до важкого становища жінок, чоловіків і дітей, які стали жертвами цього злочину, а також заохочення людей активно допомагати постраждалим і протидіяти торгівлі людьми.
Верховна Рада України 20 вересня 2011 року ухвалила Закон України «Про протидію торгівлі
людьми», в якому визначено основні напрями реалізації державної політики, спрямованої на протидію торгівлі людьми. Торгівля людьми карається законом України за статтею 149 Кримінального кодексу України.
Торгівля людьми – це форма сучасного рабства та порушення прав людини, від якої потерпають чоловіки, жінки та діти. Злочин «торгівля людьми» зазвичай прихований. Його жертви не хочуть згадувати й переповідати пережиті ними жахіття. І все-таки постраждалим жінкам психологічно дещо простіше, ніж чоловікам, розповісти, що з ними сталося. А постраждалих чоловіків стає дедалі більше, але вони соромляться звертатися до спеціальних служб.Серед постраждалих не лише молодь. Тут немає вікових обмежень. У жебракування втягують як дітей, так і літніх людей.
Форми сучасного рабства:
Відповідно до сучасного визначення «торгівлі людьми» вона визначається і без ознаки перетинання державних кордонів. Адже є велика кількість випадків «внутрішньої» торгівлі людьми, що відбувається під час переміщення людей з одного регіону в інший у межах однієї країни. Такі особи страждають від насильства не менше тих, кому доводиться перетинати кордон.
Україна була серед перших країн у Європі, яка у 1998 році встановила кримінальну відповідальність за торгівлю людьми. У Кримінальному кодексі України покарання за торгівлю людьми передбачено статтею 149, яка визначає ці злочинні дії як вербування, переміщення, переховування, передачу або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану особи.
Держава вживає заходів з попередження торгівлі людьми та боротьби з нею, притягнення до відповідальності злочинців та надання допомоги постраждалим, особливо в частині поширення Національного механізму взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми.
Отже, боротьба із цим злочином, порушенням прав людини в сучасному світі вимагає об'єднання зусиль міжнародної спільноти та громадськості кожної країни.
В першому півріччі 2022 року в Територіальній громаді міста Вознесенська не зареєстровано звернень, пов’язаних з торгівлею людьми.
У разі необхідності отримання консультації, пропонуємо звернутись за номерами телефонів Національної безкоштовної гарячої лінії з питань протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 0 800 505 501 (безкоштовні дзвінки зі стаціонарних телефонів в Україні), 527 (безкоштовні дзвінки з мобільних телефонів в Україні), графік роботи гарячої лінії: пн-нд з 08:00 до 20:00; до Управління соціального захисту населення Вознесенської міської ради, вул. Пушкінська, 1, каб. 2, тел. 32292, або до Вознесенського міського центру соціальних служб Вознесенської міської ради, вул. Соборності, 41, тел. 32107, графік прийому звернень: пн-пт з 08:00 до 15:00.
Верховна Рада України 20 вересня 2011 року ухвалила Закон України «Про протидію торгівлі
людьми», в якому визначено основні напрями реалізації державної політики, спрямованої на протидію торгівлі людьми. Торгівля людьми карається законом України за статтею 149 Кримінального кодексу України.
Торгівля людьми – це форма сучасного рабства та порушення прав людини, від якої потерпають чоловіки, жінки та діти. Злочин «торгівля людьми» зазвичай прихований. Його жертви не хочуть згадувати й переповідати пережиті ними жахіття. І все-таки постраждалим жінкам психологічно дещо простіше, ніж чоловікам, розповісти, що з ними сталося. А постраждалих чоловіків стає дедалі більше, але вони соромляться звертатися до спеціальних служб.Серед постраждалих не лише молодь. Тут немає вікових обмежень. У жебракування втягують як дітей, так і літніх людей.
Форми сучасного рабства:
- Примусова праця: будь-яка робота чи послуги, які люди змушені робити проти своєї волі під загрозою покарання
- Борг: найпоширеніша у світі форма рабства, коли люди позичають гроші, які вони не можуть повернути, і зобов’язані працювати, аби виплатити борг, проте не контролюють умови своєї зайнятості та боргу
- Торгівля людьми: включає транспортування, вербування чи приховування людей з метою експлуатації з використанням насильства, погроз чи примусу
- Рабство за походженням: люди народжуються в рабстві через те, що їх рідні були захоплені й поневолені; вони залишаються в рабстві за походженням
- Дитяче рабство: багато людей часто плутають дитяче рабство з дитячою працею, але це набагато гірше. Хоча дитяча праця шкідлива для дітей і перешкоджає їхній освіті та розвитку, дитяче рабство виникає, коли дитину експлуатують заради отримання вигоди. Ця категорія може включати торгівлю дітьми, дітей-солдатів, шлюб з дітьми та домашнє рабство дітей
- Вимушений та ранній шлюб: коли хтось одружений проти волі та мусить залишатися у шлюбі.
Відповідно до сучасного визначення «торгівлі людьми» вона визначається і без ознаки перетинання державних кордонів. Адже є велика кількість випадків «внутрішньої» торгівлі людьми, що відбувається під час переміщення людей з одного регіону в інший у межах однієї країни. Такі особи страждають від насильства не менше тих, кому доводиться перетинати кордон.
Україна була серед перших країн у Європі, яка у 1998 році встановила кримінальну відповідальність за торгівлю людьми. У Кримінальному кодексі України покарання за торгівлю людьми передбачено статтею 149, яка визначає ці злочинні дії як вербування, переміщення, переховування, передачу або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану особи.
Держава вживає заходів з попередження торгівлі людьми та боротьби з нею, притягнення до відповідальності злочинців та надання допомоги постраждалим, особливо в частині поширення Національного механізму взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми.
Отже, боротьба із цим злочином, порушенням прав людини в сучасному світі вимагає об'єднання зусиль міжнародної спільноти та громадськості кожної країни.
В першому півріччі 2022 року в Територіальній громаді міста Вознесенська не зареєстровано звернень, пов’язаних з торгівлею людьми.
У разі необхідності отримання консультації, пропонуємо звернутись за номерами телефонів Національної безкоштовної гарячої лінії з питань протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 0 800 505 501 (безкоштовні дзвінки зі стаціонарних телефонів в Україні), 527 (безкоштовні дзвінки з мобільних телефонів в Україні), графік роботи гарячої лінії: пн-нд з 08:00 до 20:00; до Управління соціального захисту населення Вознесенської міської ради, вул. Пушкінська, 1, каб. 2, тел. 32292, або до Вознесенського міського центру соціальних служб Вознесенської міської ради, вул. Соборності, 41, тел. 32107, графік прийому звернень: пн-пт з 08:00 до 15:00.
Дата публікації: 30.07.2022
0
312