Щодо податку на доходи фізичних осіб
Порядок адміністрування податку на доходи фізичних осіб визначено статтями 162-179 Податкового кодексу України(далі – ПКУ). До бюджету Вознесенської міської об’єднаної територіальної громади, відповідно до підпункту 1 пункту1 статті 64 Бюджетного кодексу України, зараховується 60% від сплаченої суми податку на доходи фізичних осіб.
Звертаємо Вашу увагу, що з 23 травня 2020 року набув чинності Закон України від 16 січня ---2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (крім деяких змін, які
набирають чинності з 1 липня 2020 року та з 1 січня 2021 року).
Розглянемо зокрема окремі норми даного Закону що стосуються податку на доходи фізичних осіб:
1. Фіз. особам при отриманні винагород та інших виплат за цивільно-правовими договорами від фіз. осіб – платників єдиного податку четвертої групи не треба подавати декларацію про доходи за звітний рік і самостійно сплачувати ПДФО (зміни в пп. 164.2.2 ПКУ);
2. Суму відшкодування моральної шкоди дозволено не включати до місячного оподатковуваного доходу в розмірі, установленому у рішенні суду. Але! Пільгова сума не повинна перевищувати чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати (4 МЗП), установленої на 1 січня звітного податкового року, або розмір, визначений законом (зміни в пп. «а» пп. 164.2.14 ПКУ);
3. Фіз. особи зможуть отримати розстрочку на сплату ПДФО тільки у разі прощення основної суми боргу за іпотечними кредитами до закінчення строків позовної давності. До внесення змін розстрочку можна було отримати і в разі прощення суми процентів (зміни в пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ);
4. Унесено технічну правку до п. 164.6 ПКУ: звідти виключили вимогу про зменшення бази оподаткування у вигляді зарплати і винагороди за цивільно-правовими договорами на суму ЄСВ;
5. Не підлягатиме оподаткуванню сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, здійснюваних Моторним (транспортним) страховим бюро України згідно із Законом від 01.07.04 р. № 1961-IV «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Проте така сума не може перевищувати розмір шкоди, фактично завданої вигодонабувачеві (бенефіціару), яка визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати (зміни в абзацах першому та другому пп. «в» пп. 165.1.27 ПКУ);
6. Уточнено, що для отримання права на податкову знижку копія договору подається тільки за наявності договору (зміни в пп. 166.2.1 ПКУ). Достатньо буде платіжних і розрахункових документів, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця/отримувача). Зверніть особливу увагу! До ДПС доведеться подавати копії платіжних, розрахункових документів і копії договорів (за їх наявності), які підтверджують право на податкову знижку. Виняток передбачений тільки для електронних документів: у декларації зазначають тільки їх реквізити (зміни в пп. 166.2.2 ПКУ). Оригінали документів, як і раніше, платник податків повинен зберігати у себе;
7. Змінено штраф за неповідомлення ДПС нотаріусами про укладення договорів оренди нерухомості. Порядок застосування штрафних санкцій буде передбачений у спеціальній ст. 1191 ПК. Розмір такого штрафу становитиме: 680 грн за перше порушення і 1 360 грн за кожне наступне протягом року порушення (зміни в пп. «б» пп. 170.1.5 ПКУ). Аналогічні штрафи чекають і посередників зі здачі нерухомості в оренду (зміни в пп. 170.1.6 ПКУ);
8. Продажем інвестиційного активу тепер уважається повернення платникові податків коштів або майна (майнових прав), раніше внесених їм (або особою, у якої інвестиційний актив був придбаний прямо або побічно) до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі зменшення статутного капіталу такого емітента (зміни в пп. 170.2.2 ПКУ). Крім того, якщо інвестиційний актив продається нерезидентам – пов’язаним особам або нерезидентам, операції з яким контролюються згідно з пп. 39.2.1.2 ПКУ, або придбавається у таких нерезидентів, то у цьому випадку: доходи від продажу визначаються в розмірі не нижче за звичайну ціну; витрати на придбання – у розмірі не вище за звичайну ціну. Ці правила визначення доходів і витрат не поширюються на операції з продажу інвестактиву, якщо: покупець – це іноземна компанія, прямо або побічно контрольована продавцем - фіз. особою; покупець залишається власником інвестиційного активу на кінець року, у якому актив був придбаний. Уточнено момент виникнення «фіктивних витрат» за операціями із цінними паперами і деривативами. Якщо емітент таких активів визнаний фіктивним саме на момент складання договору, то витрати на їх придбання не включаються до витрат платника податків для визначення інвестиційного прибутку (зміни в пп. 170.2.6 ПКУ);
9. До переліку об’єктів нерухомості, продаж (обмін) яких не обкладається ПДФО за виконання умов з пп. 172.2.1, включено об’єкти незавершеного будівництва (зміни в пп. 172.2.1 ПКУ). Крім того, уточнено, що порядок визначення бази оподаткування при обміні нерухомості – такий самий, як і при її продажу;
10. Змінилися ставки оподаткування при продажу рухомого майна. Так, другий продаж (обмін) протягом звітного року одного з таких об’єктів рухомого майна, як легковий автомобіль та/або мотоцикл, та/або мопед або інший транспортний засіб, оподатковується за ставкою 5 %. А дохід від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього і подальших таких об’єктів рухомого майна обкладається за ставкою 18 % (зміни в п. 173.2 ПКУ);
11. Змінився розмір ПДФО-штрафів, передбачених ст. 119 ПКУ. Зокрема, збільшено штраф за неподання форми № 1ДФ з 510 грн до 1 020 грн (за перше порушення);
12. Збільшується з 3 до 5 років строк проведення перевірки та винесення податкових повідомлень-рішень щодо сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору при виплаті заробітної плати.
Відповідно до Податкового кодексу України, податковий агент/платник податків несе відповідальність за своєчасність і повноту погашення нарахованого узгодженого податкового зобов’язання. У разі, якщо податковий агент/платник податків не сплачує суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених Податковим кодексом України, такий платник притягується до відповідальності у вигляді штрафу, пені тощо.
Звертаємо Вашу увагу, що для платників податків передбачено можливість перегляду стану розрахунків з бюджетом з податків і зборів та сплати своїх податкових зобов’язань за допомогою електронного сервісу «Електронний кабінет платника» за електронною адресою: https://cabinet.tax.gov.ua/.
Звертаємо Вашу увагу, що з 23 травня 2020 року набув чинності Закон України від 16 січня ---2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (крім деяких змін, які
набирають чинності з 1 липня 2020 року та з 1 січня 2021 року).
Розглянемо зокрема окремі норми даного Закону що стосуються податку на доходи фізичних осіб:
1. Фіз. особам при отриманні винагород та інших виплат за цивільно-правовими договорами від фіз. осіб – платників єдиного податку четвертої групи не треба подавати декларацію про доходи за звітний рік і самостійно сплачувати ПДФО (зміни в пп. 164.2.2 ПКУ);
2. Суму відшкодування моральної шкоди дозволено не включати до місячного оподатковуваного доходу в розмірі, установленому у рішенні суду. Але! Пільгова сума не повинна перевищувати чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати (4 МЗП), установленої на 1 січня звітного податкового року, або розмір, визначений законом (зміни в пп. «а» пп. 164.2.14 ПКУ);
3. Фіз. особи зможуть отримати розстрочку на сплату ПДФО тільки у разі прощення основної суми боргу за іпотечними кредитами до закінчення строків позовної давності. До внесення змін розстрочку можна було отримати і в разі прощення суми процентів (зміни в пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ);
4. Унесено технічну правку до п. 164.6 ПКУ: звідти виключили вимогу про зменшення бази оподаткування у вигляді зарплати і винагороди за цивільно-правовими договорами на суму ЄСВ;
5. Не підлягатиме оподаткуванню сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, здійснюваних Моторним (транспортним) страховим бюро України згідно із Законом від 01.07.04 р. № 1961-IV «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Проте така сума не може перевищувати розмір шкоди, фактично завданої вигодонабувачеві (бенефіціару), яка визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати (зміни в абзацах першому та другому пп. «в» пп. 165.1.27 ПКУ);
6. Уточнено, що для отримання права на податкову знижку копія договору подається тільки за наявності договору (зміни в пп. 166.2.1 ПКУ). Достатньо буде платіжних і розрахункових документів, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця/отримувача). Зверніть особливу увагу! До ДПС доведеться подавати копії платіжних, розрахункових документів і копії договорів (за їх наявності), які підтверджують право на податкову знижку. Виняток передбачений тільки для електронних документів: у декларації зазначають тільки їх реквізити (зміни в пп. 166.2.2 ПКУ). Оригінали документів, як і раніше, платник податків повинен зберігати у себе;
7. Змінено штраф за неповідомлення ДПС нотаріусами про укладення договорів оренди нерухомості. Порядок застосування штрафних санкцій буде передбачений у спеціальній ст. 1191 ПК. Розмір такого штрафу становитиме: 680 грн за перше порушення і 1 360 грн за кожне наступне протягом року порушення (зміни в пп. «б» пп. 170.1.5 ПКУ). Аналогічні штрафи чекають і посередників зі здачі нерухомості в оренду (зміни в пп. 170.1.6 ПКУ);
8. Продажем інвестиційного активу тепер уважається повернення платникові податків коштів або майна (майнових прав), раніше внесених їм (або особою, у якої інвестиційний актив був придбаний прямо або побічно) до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі зменшення статутного капіталу такого емітента (зміни в пп. 170.2.2 ПКУ). Крім того, якщо інвестиційний актив продається нерезидентам – пов’язаним особам або нерезидентам, операції з яким контролюються згідно з пп. 39.2.1.2 ПКУ, або придбавається у таких нерезидентів, то у цьому випадку: доходи від продажу визначаються в розмірі не нижче за звичайну ціну; витрати на придбання – у розмірі не вище за звичайну ціну. Ці правила визначення доходів і витрат не поширюються на операції з продажу інвестактиву, якщо: покупець – це іноземна компанія, прямо або побічно контрольована продавцем - фіз. особою; покупець залишається власником інвестиційного активу на кінець року, у якому актив був придбаний. Уточнено момент виникнення «фіктивних витрат» за операціями із цінними паперами і деривативами. Якщо емітент таких активів визнаний фіктивним саме на момент складання договору, то витрати на їх придбання не включаються до витрат платника податків для визначення інвестиційного прибутку (зміни в пп. 170.2.6 ПКУ);
9. До переліку об’єктів нерухомості, продаж (обмін) яких не обкладається ПДФО за виконання умов з пп. 172.2.1, включено об’єкти незавершеного будівництва (зміни в пп. 172.2.1 ПКУ). Крім того, уточнено, що порядок визначення бази оподаткування при обміні нерухомості – такий самий, як і при її продажу;
10. Змінилися ставки оподаткування при продажу рухомого майна. Так, другий продаж (обмін) протягом звітного року одного з таких об’єктів рухомого майна, як легковий автомобіль та/або мотоцикл, та/або мопед або інший транспортний засіб, оподатковується за ставкою 5 %. А дохід від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього і подальших таких об’єктів рухомого майна обкладається за ставкою 18 % (зміни в п. 173.2 ПКУ);
11. Змінився розмір ПДФО-штрафів, передбачених ст. 119 ПКУ. Зокрема, збільшено штраф за неподання форми № 1ДФ з 510 грн до 1 020 грн (за перше порушення);
12. Збільшується з 3 до 5 років строк проведення перевірки та винесення податкових повідомлень-рішень щодо сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору при виплаті заробітної плати.
Відповідно до Податкового кодексу України, податковий агент/платник податків несе відповідальність за своєчасність і повноту погашення нарахованого узгодженого податкового зобов’язання. У разі, якщо податковий агент/платник податків не сплачує суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених Податковим кодексом України, такий платник притягується до відповідальності у вигляді штрафу, пені тощо.
Звертаємо Вашу увагу, що для платників податків передбачено можливість перегляду стану розрахунків з бюджетом з податків і зборів та сплати своїх податкових зобов’язань за допомогою електронного сервісу «Електронний кабінет платника» за електронною адресою: https://cabinet.tax.gov.ua/.
Фінансове управління Вознесенської міської ради
Дата публікації: 23.06.2020
0
534