НАЕК «Енергоатом» ініціює заходи з екологічного оздоровлення Південного Бугу
Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» ініціює заходи з оздоровлення Південного Бугу, зокрема очищення малих річок Миколаївщини. У листі на адресу голови держадміністрації Миколаївської області О. Стадніка за підписом т.в.о. президента компанії П. Котіна запропоновано внести відповідні доповнення до «Програми розвитку водного господарства Миколаївської області на 2020-2021 роки». Звернення викликане ситуацією, що склалася в басейні Південного Бугу протягом останніх років.
У листі, зокрема, зазначається, що, починаючи з 2015 року, рівень води в річці почав падати. Зменшення водності пояснюється негативними змінами в екологічному стані водних ресурсів, причинами глобального масштабу, пов’язаними з потеплінням клімату, та локальними, спричиненими діяльністю людини. У спекотні періоди року в умовах малої водності зростає антропогенне навантаження на річковий стік, що виявляється в збільшенні забору води на господарські потреби.
Щоправда, на теперішній час водозабір у басейні Південного Бугу зменшився в шість разів. На початку 90-х років він становив 1,8 млрд м3, у 2017-му - 298,6 млн м3. Значне скорочення забору поверхневих вод призвело до відповідного зменшення скидів стічних вод різної категорії якості та безповоротних втрат. Та, незважаючи на певне зменшення антропогенного навантаження, загальна гідроекологічна ситуація в річковому басейні залишається достатньо проблемною, зокрема через незадовільний технічний стан каналізаційних очисних споруд низки населених пунктів.
Енергетики наголошують, що вирішення еколого-економічних проблем необхідно здійснювати на якісно новому рівні, відповідно до суттєвих змін характеру природокористування, концепції розвитку водного господарства, з врахуванням світового досвіду управління природними комплексами.
У зверненні підкреслюється, що через нестачу води під загрозою не лише стабільність роботи Олександрівської ГЕС, Ташлицької ГАЕС і Южно-Української АЕС (так, на ОГЕС протягом 2015-2019 рр. гідроагрегати не працювали 380 днів). Державне агентство водних ресурсів України на офіційному сайті попередило (посилання https://www.davr.gov.ua/news/tshodo-vodogospodarskoi-obstanovki-na-vodnih-obyektah-ukraini-povyazanoi-z-malovoddyam-stanom-na-2-serpnya-2017-roku), що через аномальні осінь і зиму 2019-2020 рр. вперше за 120 років можуть бути обмежені права користування водою. Спираючись на статтю 45 Водного кодексу України, Держагентство наголошує, що за настання маловоддя права водокористувачів можуть бути обмежені або змінені умови водокористування, зокрема скиди води через греблі ГЕС. Зазначено, що в разі вжиття таких заходів пріоритетність надаватиметься забезпеченню питних і побутових потреб населення.
Позиція водного агентства базується на даних Укргідрометцентру, які свідчать, що сьогодні на більшості річок України спостерігається низька водність. Весняне водопілля на українських річках цього року відсутнє, а маловоддя може призвести до пересихання малих водотоків.
За визначеннями Міжнародної спільноти національний поріг мінімального водозабезпечення, необхідного для задоволення потреб сільського господарства, промисловості, енергетики та збереження довкілля в розрахунку на одну особу становить 1700 м3/рік. У разі зниження цього показника до 1000 м3/рік прийнято говорити про дефіцит водних ресурсів, а якщо він не перевищує 500 м3 - про абсолютний їх дефіцит.
Для басейну р. Південний Буг характерний хронічний дефіцит водних ресурсів, оскільки водозабезпеченість на одного жителя протягом останніх років становить лише 880 м3/рік. Зменшення водності річки викликане, окрім зміни клімату, ще й зарегульованістю її басейну. За кількістю штучних ставків і водосховищ він посідає перше місце в Україні (8,4 тис. і 188 відповідно). На ньому побудовано та експлуатується 50 малих ГЕС.
Висновок з вищезазначеного один, і він невтішний: води в басейнах рік, і зокрема Південного Бугу, стає все менше.
У Енергоатомі переконані: покращення ситуації можливе за рахунок очищення малих річок. На території Миколаївської області такими є р. Кодима та Бакшала, яка напряму впадає у Олександрівське водосховище*. Це дасть можливість збільшити приплив води до 30 м3/с.
«Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом зобов’язують Україну запроваджувати європейські стандарти у сфері управління водними ресурсами, їхньої охорони та боротьби із забрудненням. Рішенням Миколаївської обласної ради від 21.12.2018 № 35 затверджено «Програму розвитку водного господарства Миколаївської області на 2020-2021 роки», але, на жаль, до програми не включено заходи щодо розчищення притоків Кодими та Бакшали. З огляду на вищезазначене просимо розглянути можливість активізації робіт, спрямованих на збереження та очищення малих річок, а саме внести до «Програми розвитку водного господарства Миколаївської області на 2020-2021 роки» заходи з розчищення і впорядкування малих річок Миколаївщини з метою екологічного оздоровлення басейну річки Південний Буг і його притоків Кодими та Бакшали», - зазначено в листі т.в.о. президента НАЕК «Енергоатом» Петра Котіна на адресу голови Миколаївської ОДА Олександра Стадніка.
*Олександрівське водосховище - друге за запасами води та найнижче за географічним розташуванням в каскаді водосховищ на Південному Бузі. У складі гідротехнічних об'єктів Южно-Українського енергокомплексу водойма забезпечує виробництво електроенергії на Олександрівській ГЕС і слугує нижнім водоймищем для Ташлицької ГАЕС. Поряд з цим Олександрівський гідровузол використовується як водний акумулятор для зниження вододефіциту в нижній течії Південного Бугу. Накопичений у період весняного водопілля запас води спрацьовується з водойми в період літньої межені.
У листі, зокрема, зазначається, що, починаючи з 2015 року, рівень води в річці почав падати. Зменшення водності пояснюється негативними змінами в екологічному стані водних ресурсів, причинами глобального масштабу, пов’язаними з потеплінням клімату, та локальними, спричиненими діяльністю людини. У спекотні періоди року в умовах малої водності зростає антропогенне навантаження на річковий стік, що виявляється в збільшенні забору води на господарські потреби.
Щоправда, на теперішній час водозабір у басейні Південного Бугу зменшився в шість разів. На початку 90-х років він становив 1,8 млрд м3, у 2017-му - 298,6 млн м3. Значне скорочення забору поверхневих вод призвело до відповідного зменшення скидів стічних вод різної категорії якості та безповоротних втрат. Та, незважаючи на певне зменшення антропогенного навантаження, загальна гідроекологічна ситуація в річковому басейні залишається достатньо проблемною, зокрема через незадовільний технічний стан каналізаційних очисних споруд низки населених пунктів.
Енергетики наголошують, що вирішення еколого-економічних проблем необхідно здійснювати на якісно новому рівні, відповідно до суттєвих змін характеру природокористування, концепції розвитку водного господарства, з врахуванням світового досвіду управління природними комплексами.
У зверненні підкреслюється, що через нестачу води під загрозою не лише стабільність роботи Олександрівської ГЕС, Ташлицької ГАЕС і Южно-Української АЕС (так, на ОГЕС протягом 2015-2019 рр. гідроагрегати не працювали 380 днів). Державне агентство водних ресурсів України на офіційному сайті попередило (посилання https://www.davr.gov.ua/news/tshodo-vodogospodarskoi-obstanovki-na-vodnih-obyektah-ukraini-povyazanoi-z-malovoddyam-stanom-na-2-serpnya-2017-roku), що через аномальні осінь і зиму 2019-2020 рр. вперше за 120 років можуть бути обмежені права користування водою. Спираючись на статтю 45 Водного кодексу України, Держагентство наголошує, що за настання маловоддя права водокористувачів можуть бути обмежені або змінені умови водокористування, зокрема скиди води через греблі ГЕС. Зазначено, що в разі вжиття таких заходів пріоритетність надаватиметься забезпеченню питних і побутових потреб населення.
Позиція водного агентства базується на даних Укргідрометцентру, які свідчать, що сьогодні на більшості річок України спостерігається низька водність. Весняне водопілля на українських річках цього року відсутнє, а маловоддя може призвести до пересихання малих водотоків.
За визначеннями Міжнародної спільноти національний поріг мінімального водозабезпечення, необхідного для задоволення потреб сільського господарства, промисловості, енергетики та збереження довкілля в розрахунку на одну особу становить 1700 м3/рік. У разі зниження цього показника до 1000 м3/рік прийнято говорити про дефіцит водних ресурсів, а якщо він не перевищує 500 м3 - про абсолютний їх дефіцит.
Для басейну р. Південний Буг характерний хронічний дефіцит водних ресурсів, оскільки водозабезпеченість на одного жителя протягом останніх років становить лише 880 м3/рік. Зменшення водності річки викликане, окрім зміни клімату, ще й зарегульованістю її басейну. За кількістю штучних ставків і водосховищ він посідає перше місце в Україні (8,4 тис. і 188 відповідно). На ньому побудовано та експлуатується 50 малих ГЕС.
Висновок з вищезазначеного один, і він невтішний: води в басейнах рік, і зокрема Південного Бугу, стає все менше.
У Енергоатомі переконані: покращення ситуації можливе за рахунок очищення малих річок. На території Миколаївської області такими є р. Кодима та Бакшала, яка напряму впадає у Олександрівське водосховище*. Це дасть можливість збільшити приплив води до 30 м3/с.
«Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом зобов’язують Україну запроваджувати європейські стандарти у сфері управління водними ресурсами, їхньої охорони та боротьби із забрудненням. Рішенням Миколаївської обласної ради від 21.12.2018 № 35 затверджено «Програму розвитку водного господарства Миколаївської області на 2020-2021 роки», але, на жаль, до програми не включено заходи щодо розчищення притоків Кодими та Бакшали. З огляду на вищезазначене просимо розглянути можливість активізації робіт, спрямованих на збереження та очищення малих річок, а саме внести до «Програми розвитку водного господарства Миколаївської області на 2020-2021 роки» заходи з розчищення і впорядкування малих річок Миколаївщини з метою екологічного оздоровлення басейну річки Південний Буг і його притоків Кодими та Бакшали», - зазначено в листі т.в.о. президента НАЕК «Енергоатом» Петра Котіна на адресу голови Миколаївської ОДА Олександра Стадніка.
*Олександрівське водосховище - друге за запасами води та найнижче за географічним розташуванням в каскаді водосховищ на Південному Бузі. У складі гідротехнічних об'єктів Южно-Українського енергокомплексу водойма забезпечує виробництво електроенергії на Олександрівській ГЕС і слугує нижнім водоймищем для Ташлицької ГАЕС. Поряд з цим Олександрівський гідровузол використовується як водний акумулятор для зниження вододефіциту в нижній течії Південного Бугу. Накопичений у період весняного водопілля запас води спрацьовується з водойми в період літньої межені.
Управління інформації та громадських зв’язків ЮУ АЕС
Дата публікації: 04.05.2020
0
807