Сміття – потенційна небезпека людства

Всі ми живемо у високотехнологічному світі – в ері комп’ютерного світу, інтернету та телебачення. Але нажаль ми бачимо проблему на тому рівні як ми бачимо айсберг на тлі океану і не усвідомлюємо що завдаємо непоправної шкоди навколишньому світу віддаляючись від лона матінки-природи спотворюючи її істину красу шляхом нашої необміркованої діяльності та халатного відношення до неї.

На сьогодні нашою великою проблемою є спалювання сухих рослинних решток, при згорянні яких вивільнюється пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали та низка канцерогенних сполук, таких як прикладом є діоксини, які є найотруйнішими та найнебезпечнішими сполуками для організму людини. Нажаль, під час спалювання сухостою, ми часто залишаємо вогнище без відповідного нагляду, що може призвести до пожеж як малих так і великих, а разом із тим і до людських жертв, в тому числі і наших дітей.

Разом із спалюванням сухостою, ми спалюємо і хімічний пластик та його похідні, що є продуктом людської діяльності.

Безглузде виробництво хімічного пластику на рівні держави та впровадження його у вигляді пакувальної тари для продовольчих та непродовольчих товарів, при цьому не маючи в достатній кількості технологічних ліній для його переробки, або взагалі не маючи відповідних технологій його переробки, призводить до захаращень хімічним пластиком навколишнього середовища, адже люди в міру своєї необізнаності щодо шкоди яку може заподіяти хімічний пластик навколишньому середовищу, викидають його на звалище тим самим запускаючи міну сповільненої дії щодо подальшого існування в природі як тваринного світу так і людини вцілому.

Адже, хімічний пластик в природі розкладається від 300 до 1000 років, вивільнюючи при цьому такі небезпечні хімічні отруйні речовини (їх близько 70) як важкі метали, та речовини, що порушують гормональний баланс людини викликають депресію: отруйні пари акрилонітриту, бутадієн, стирол, бісфенол А тощо.

На думку дослідників, високий вміст бісфенолу А (в напоях, розлитих в пластикові пляшки) в сечі підвищує ризик розвитку раку грудей, простати, яєчок, деформації ДНК в сперматозоїдах, серцево-судинних захворювань (у 3 рази), діабету (у 2,5 рази), хвороб печінки. – Бісфенол впливає на самовільні аборти, негативно впливає на імунну та репродуктивну функцію у жінок (структурна схожість з жіночим статевим гормоном естродіолом пришвидшує процес статевого дозрівання) та чоловіків (зменшується вироблення та якість сперми, призводить до раннього облисіння), викликає мутацію генів, відхилення у розвитку та інтелекті майбутніх дітей, аж до синдрому Дауна, веде до вроджених дефектів, до проблем росту. Найстрашніше, на думку дослідників, це те, що якщо вагітна жінка пила воду з пластикових пляшок, до складу яких входив бісфенол А, то ймовірність того, що згодом в її сина розвинеться рак простати досить великий.

Безпечна переробка хімічного пластику в більш прості та безпечні продукти споживання людства та значне зниження його виробництва із подальшою заміною його на біопластик як пакувального засобу це запорука нашого майбутнього та майбутнього наших дітей.

Не викидайте хімічний пластик як сміття, а відсортовуйте його та здавайте як вторинну сировину на пункти прийому вторинної сировини та заощаджуйте на цьому.

Бережіть себе та своїх дітей і пам’ятайте, що: неконтрольоване вогнище – це потенційний ворог суспільства, що може призвести до жертв; неконтрольоване виробництво хімічного пластику та подальша його утилізація, яка забезпечується шляхом вивезення пластика на звалище – це невидимий потенційний ворог людства та тваринного світу вцілому, що може призвести до його винищення шляхом безпліддя та раку.

Відділ з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення

апарату Виконавчого комітету Вознесенської міської ради