22 вересня в Україні відзначався День партизанської слави
Щорічно 22 вересня згідно з Указом Президента України від 30 жовтня 2001 року в Україні відзначається День партизанської слави України. В цей день з почуттям безмежної подяки й любові ми віддаємо данину поваги ветеранам антифашистського опору: колишнім підпільникам і партизанам, захисникам і визволителям рідної землі у період війни 1941-1945 років,– усім, кого ми з гордістю називаємо народними визволителями. Відзначення цього свята є державним визнанням неоціненного внеску народних визволителів у велику Перемогу над фашизмом.
32 місяці - з 1 серпня 1941 року по 31 березня 1944 року йшла на території Миколаївщини війна. Жителі Миколаївської області, які залишилися на окупованій території, внесли значний вклад в справу розгрому ненависного ворога. Лилася кров, нищилися матеріальні і культурні цінності, духовні надбання народу. На бій ішли мобілізовані і добровольці, чоловіки і жінки, робітники і селяни, комуністи і безпартійні, атеїсти і віруючі, люди різних поколінь, національностей, професій. На захист рідної землі стали всі, навіть діти, молодь, якій судилося дивом вижити в голодному 1933, в`язні сталінських таборів. Понад 79 тисяч жителів області загинули на фронтах війни. 106 наших земляків удостоєнні звання Героя Радянського Союзу, з них 36 – посмертно.
Умови, в яких жителі Миколаївщини піднялись на боротьбу з німецько-румунськими окупантами, були тяжкими. На окупованій території області в усіх містах і селах розташовувалась велика кількість ворожих військових частин, штабів, аеродромів, баз. У Миколаєві, Первомайську, Казанківському, Баштанському, Березнегуватському, Кривоозерському, Доманівському районах діяли партизанські загони і підпільні організації. В Арбузинському, Врадіївському, Жовтневому, Новоодеському, Миколаївському, Братському діяли підпільні групи. У Вознесенському районі підпільні групи були створені і діяли в селах Ракове, Щербані, Трикрати, Білоусівка, Воронівка, Актове, Малосолоне і в місті Возенсенську. На чолі Вознесенського підпілля стояв Г. Я. Гончаренко.
Месники Вознесенщини займались збором зброї, приймали і розповсюджували серед населення повідомлення Радіоінформбюро, здійснювали диверсії і саботаж, знищували німецьких офіцерів і солдат, встановили зв’язок з командуванням Третього Українського фронту. За мужність і героїзм у боротьбі з німецько-румунськими загарбниками звання Героя Радянського Союзу посмертно були удостоєні 4 підпільники: Віктор Олександрович Лягін, Володимир Степанович Моргуненко, Парфентій Гречаний, Даша Дяченко. 1091 підпільник і партизан області нагороджено орденами і медалями.
В нашому місті, в даний час проживає, одна партизанка, це - Синявська Марія Давидівна, яка воювала в партизанській бригаді ім. Чапаєва, в отряді Постовалова, який діяв в Білорусії, в Районі Бреста.
Багато років відділяють нас від тих незабутніх часів. За цей час виросло нове покоління людей. Але з кожним роком ще більш важливішими стають для нас будь-яка подробиця, кожна мить, кожна риса титанічної битви нашого народу за свободу. Чим далі відходить від нас та тривожна година, тим величнішими постають подвиги захисників Вітчизни, тим повніше ми усвідомлюємо історичне значення здійсненого.
Ми, ніколи не забудемо героїв партизанського руху. Пам’ять… Вона нетлінна й вічна. Вона дивиться на нас зі старих фронтових фотографій, тих речей, які зберігають колишні партизани, і не дає потьмяніти жодній героїчній сторінці перемоги над фашизмом. А ми, молоде покоління, про їхні бойові подвиги, їхнє героїчне життя можемо дізнатися сьогодні тільки з їхніх розповідей, кінофільмів, творів художньої літератури.
Запрошуємо усіх вознесенців до бібліотеки №1 КЗ «Бібліотечна мережа м. Вознесенська», яка знаходиться по вул. Соборності, 15, відвідати виставку – хроніку «Війни священні сторінки», присвячену підпільно-партизанському руху.
Бібліотека №1, центр місцевого
краєзнавства КЗ «Бібліотечна
мережа м. Вознесенська»
