11 квітня - Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів
Щорічно, 11 квітня світ відзначає Міжнародний день визволення в’язнів концтаборів. Саме в цей день в 1945 році в’язні Бухенвальду підняли повстання проти нацистів та вибороли свою свободу й отримали шанс на життя.
Широкого поширення концентраційні табори отримали у Німеччині. У них містилися, передусім комуністи, соціал-демократи, профспілкові діячі, а також особи, які переслідувалися за расовими, релігійними, соціальними та іншими мотивами.
Перший концтабір у Німеччині був створений поблизу Дахау в березні 1933 року. До початку Другої світової війни в тюрмах і концтаборах Німеччини перебувало 300 тис. німецьких, австрійських і чеських в’язнів. У наступні роки гітлерівська Німеччина на території окупованих нею європейських країн створила гігантську мережу концентраційних таборів, перетворених на місця організованого систематичного вбивства мільйонів людей.
Централізована система концтаборів призначалася для фізичного знищення цілих народів; тотального винищення євреїв, циган; нещадної експлуатації в’язнів в якості робочої сили. Концентраційні табори оснащувалися газовими камерами та іншими засобами масового винищення людей, крематоріями. Були створені табори смерті, де ліквідація в’язнів йшла безперервним і прискореним темпом, де ув’язнені жили не більше трьох-шести місяців: там розповсюджувався наказ про «умертвіння роботою».
Концтабір Бухенвальд був побудований поблизу міста Веймара і почав функціонувати 19 липня 1937 року. За 9 років близько 239 тис. осіб були його в’язнями. Спочатку це були німецькі політв’язні, пізніше, в роки Другої світової війни, представники багатьох інших національностей. Багато ув’язнених загинуло вже в період будівництва табору, яке велося без використання механізмів. Ув’язнених експлуатували також власники великих промислових фірм, чиї підприємства були розташовані в районі Бухенвальду (Сіменс, Юнкерс та ін.). Близько 10 тис. ув’язнених було страчено в Бухенвальді, в тому числі майже 8,5 тис. радянських військовополонених. Всього ж в Бухенвальді замучено 56 тис. ув’язнених 18 національностей. Особливо багато ув’язнених загинуло у філії Бухенвальду Дора, де в підземних приміщеннях виготовлялися ракетні установки «Фау». Табір був розташований поблизу міста Нордхаузен в Німеччині.
11 квітня 1945 року в’язні Бухенвальду, дізнавшись про підхід союзних військ, успішно здійснили збройне повстання, обеззброїли і захопили в полон більше 800 есесівців і солдатів охорони, взяли в свої руки керівництво табором. Тільки через дві доби американські війська, які знаходилися поблизу, дісталися табору. Здійснивши повстання, в’язні Бухенвальду врятувалися від знищення, так як гітлерівська влада напередодні віддала наказ про фізичне винищення усіх ув’язнених.
Також 11 квітня були звільнені в’язні фашистського концтабору «Дора», 22 квітня звільнені в’язні «Заксенхаузена», 29 квітня – «Дахау», 30 квітня – «Равенсбрюка», потім – «Освенцим» і «Майданек», «Маутхаузен» і «Штутгоф». У 1945 році вийшли на волю 530 тисяч чоловік. Близько 250 тисяч із них були колишні радянські громадяни. Загальне число загиблих у німецьких таборах перевищувало 6 мільйонів, багато з інтернованих до смерті піддавалися медичним експериментам.
З 18 млн громадян країн Європи, що пройшли через табори різного призначення, в тому числі і концентраційні табори, було знищено понад 11 млн чоловік. Система концтаборів у Німеччині була ліквідована разом з розгромом гітлеризму, засуджена вироком Міжнародного військового трибуналу в Нюрнберзі.
Здається, так давно це було. Але тільки не для тих, хто пройшов крізь жахіття фашистських катівень. Біографії цих людей - це справжні уроки мужності для молодого покоління.
Міжнародний день визволення в’язнів концтаборів у всьому світі відзначається пам’ятними заходами, зустрічами колишніх в’язнів, поминанням загиблих, поклонінням їх пам’яті, покладанням квітів до могил та місць поховання.
В бібліотеці № 1 КЗ «Бібліотечна мережа м. Вознесенська» оформлено книжково-історичну виставку «Опалені душі і серця», яка розповідає про жахливі події нашої історії, про важкий шлях, який пройшло «покоління війни». Сторінки минулого не треба забувати ніколи.
Ми, жителі Вознесенська мріємо про те, щоб жахливі події Другої світової війни ніколи не повторилися. Ми пам’ятаємо про вас, невинні жертви гітлеризму. Ви вічно будете в наших душах і серцях!
Бібліотека № 1,
центр місцевого краєзнавства
КЗ «Бібліотечна мережа м. Вознесенська»