Свято рідної мови у дитячій бібліотеці

Щорічно 9 листопада у нашій країні відзначається День української писемності та мови. Це також День вшанування пам’яті Преподобного Нестора - Літописця. Наша мова – невмируще джерело з якого ми пізнаємо навколишній світ, свій рідний край, родину, народ. Відомий український письменник Панас Мирний писав: «Найбільше і найдорожче добро кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід, почування». Рідне слово нас задаровує, гріє, окрилює, надихає. Воно у віршах, піснях, казках і прислів’ях, загадках і народних усмішках. Любити, шанувати і плекати рідну мову – святий обов’язок кожного українця.

Відзначаючи цю святкову дату у дитячій бібліотеці проведено ряд заходів, серед яких особливо цікаво пройшов брейн – ринг «О, слово рідне, хто без тебе я!».

Цього разу до бібліотеки завітали у святковому національному вбранні та зі святковим настроєм учні ЗОШ №7, 4-а класу з класним керівником Пономаренко Г.В. Діти з цікавістю слухали розповідь бібліотекаря, що давньою українською мовою написані козацькі державні документи й хроніки, створена самобутня художня писемність епох – від Івана Вишенського до Григорія Сковороди, що українці мають свою могутню класичну літературу, визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника, Івана Котляревського, Ліну Костенко та багато інших.

В ході турніру діти взяли участь у мовознавчій грі «Рідна мова – Всесвіту основа», де вони розгадували загадки із «Скрині українських оберегів», а у змаганні «Мовознайко» діти показали свої знання де продовжили українські народні прислів’я. А ще діти згадали українські народні казки, коли позмагалися у бібліолото «Мовна круговерть». Ту  діти поділилися на три команди та групу підтримки, яка вболівала, підтримувала та допомагала гравцям кожної команди.

Впродовж турніру діти також переглянули відеоролики «Рідна мова», «Мова єднання» та прослухали українські народні пісні.

А під кінець діти вшанували рідну мову, прочитавши вірші та дали обіцянку старанно вивчати, шанувати та берегти рідну мову.

Ця святкова зустріч показала, що для нас рідна мова — це не тільки дорога спадщина, яка об'єднує в собі народну мудрість, вироблену десятками й сотнями поколінь. Це наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарбницю загальнолюдської культури.

Адміністрація дитячої бібліотеки