Абетка для депутата при схваленні Перспективного плану
З січня 2019 року вступив у дію новий етап реформи децентралізації, який передбачає проведення чергових виборів до органів місцевого самоврядування в Україні на новій територіальній і адміністративній основі. Щоб впровадити новий етап реформи децентралізації та об’єднати всі сільські, селищні та міські ради в спроможні громади, Миколаївська обласна рада має 18 вересня 2019 року на 28 позачерговій сесії схвалити проєкт рішення «Про внесення змін до рішення обласної ради від 12 червня 2015 року № 3 «Про схвалення перспективного плану формування територій громад Миколаївської області».
Що таке Перспективний план?
Перспективний план формування територій громад Миколаївської області - бачення державою найбільш сприятливого розвитку територій, формування остаточних кордонів громад за принципом взаємоподібності, а відтак взаємоконкурентності. Головне, щоб громада була спроможною.
Спроможна ОТГ (обʼєднана територіальна громада) має самостійно або через відповідні органи місцевого самоврядування забезпечити належний рівень надання послуг, зокрема у сфері освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, житлово-комунального господарства з урахуванням кадрових ресурсів, фінансового забезпечення та розвитку інфраструктури відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Варто зауважити, у разі схвалення Миколаївською обласною радою Перспективний план буде діяти наступні щонайменше 50-70 років! Відповідальність на депутатах велика!
Зазначу, що Перспективний план був ухвалений облрадою в редакції червня 2015 року, потім у зв’язку зі створенням 19 громад, у грудні 2016 року вносились зміни. Наразі чекаємо на затвердження остаточного варіанту територіального устрою Миколаївщини. Від сесії 18 вересня залежить чи бути громадам Миколаївщини рівними в можливостях та розвитку.
З чого краще починати роботу над Перспективним планом?
Звісно, з вивчення Методики формування спроможних територіальних громад, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2015 року № 214 (далі - Методика).
Якщо стисло, то Методика вчить спочатку визначитися з потенційним адміністративним центром майбутньої громади, як центру здатного надати соціальні, адміністративні та економічні послуги, а потім формувати громаду, враховуючи зони доступності на відстані 20-25 км від вибраного центру.
А що далі?
Далі не робити помилки, про які не раз застерігали експерти Центрального офісу реформ при Мінрегіоні, зокрема Юрій Ганущак.
Перша і основна помилка…
….це нехтування чисельністю і площею об’єднаної громади. Чисельність населення (рекомендовано не менше 5000 мешканців) і площа (не менше 200 кв. км.) – це перша позиція, яка на 60-70% визначає спроможність громади. Ця позиція пов’язана з кадровим наповненням громади, можливістю надати якісні освітні послуги, відсутності монополій підприємницьких структур і фермерів, наповнення бюджету (земельний податок – основний ресурс місцевого самоврядування) тощо;
Друга помилка…
…є волаючою, оскільки це повна дурість: коли до центру своєї громади, наприклад за послугами ЦНАПУ, треба їхати через центр іншої громади;
Третя помилка…
…коли до центру своєї громади треба їхати через територію іншої громади. Це заздалегідь закладена проблема, коли дороги будуть передані на місцеві бюджети;
Четверта помилка…
…коли створюються громади, які мають центри, що знаходяться на відстані менше 5 км від міста обласного значення чи центру району. Насправді ці громади вже давно користуються інфраструктурою міст і районних центрів, а іноді і паразитують на цьому. Такі громади мають бути приєднані до історично сформованих центрів;
П’ята помилка…
…нехтування фінансовою стійкістю і рівнем дотаційності майбутньої громади. Від цього залежить бюджет і майбутнє підґрунтя для розвитку;
Шоста помилка…
…неврахування демографічної ситуації в громаді і даних статево-вікової піраміди. Постає питання: для кого розбудовувати?;
Сьома помилка…
…створення центру громади на місці, де немає ані соціальної, адміністративної інфраструктури, адже задля розбудови території потрібні роки і десятиліття. А головне: за який кошт?
Восьма помилка…
…створення громад там, де немає ініціативної і відповідальної команди, немає людей, що бажають змін;
Дев’ята помилка…
…коли мережу партійних осередків плутають з адміністративно-територіальним устроєм;
На моє переконання, Перспективний план має бути максимально наближений (з незначними відхиленнями) до плану прийнятого обласною радою 12 червня 2015 року, як такого, що є академічним, таким, що максимально відповідає Методиці, є незаангажованим і незабрудненим політикою.
На завершення до уваги депутатського корпусу надаю сучасну карту адміністративно-територіального устрою станом на вересень 2019 року, бачення Мінрегіону, презентоване віце-прем’єр-міністром України Г.Зубком у серпні 2019, бачення команди Миколаївського Центру розвитку місцевого самоврядування і остаточне бачення Миколаївської ОДА, яке пропонується до ухвалення Миколаївською обласною радою 18 вересня поточного року (схеми загальні, а також у розрізі районів) – див.додаток.
Спроможна ОТГ (обʼєднана територіальна громада) має самостійно або через відповідні органи місцевого самоврядування забезпечити належний рівень надання послуг, зокрема у сфері освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, житлово-комунального господарства з урахуванням кадрових ресурсів, фінансового забезпечення та розвитку інфраструктури відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Варто зауважити, у разі схвалення Миколаївською обласною радою Перспективний план буде діяти наступні щонайменше 50-70 років! Відповідальність на депутатах велика!
Зазначу, що Перспективний план був ухвалений облрадою в редакції червня 2015 року, потім у зв’язку зі створенням 19 громад, у грудні 2016 року вносились зміни. Наразі чекаємо на затвердження остаточного варіанту територіального устрою Миколаївщини. Від сесії 18 вересня залежить чи бути громадам Миколаївщини рівними в можливостях та розвитку.
З чого краще починати роботу над Перспективним планом?
Звісно, з вивчення Методики формування спроможних територіальних громад, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2015 року № 214 (далі - Методика).
Якщо стисло, то Методика вчить спочатку визначитися з потенційним адміністративним центром майбутньої громади, як центру здатного надати соціальні, адміністративні та економічні послуги, а потім формувати громаду, враховуючи зони доступності на відстані 20-25 км від вибраного центру.
А що далі?
Далі не робити помилки, про які не раз застерігали експерти Центрального офісу реформ при Мінрегіоні, зокрема Юрій Ганущак.
Перша і основна помилка…
….це нехтування чисельністю і площею об’єднаної громади. Чисельність населення (рекомендовано не менше 5000 мешканців) і площа (не менше 200 кв. км.) – це перша позиція, яка на 60-70% визначає спроможність громади. Ця позиція пов’язана з кадровим наповненням громади, можливістю надати якісні освітні послуги, відсутності монополій підприємницьких структур і фермерів, наповнення бюджету (земельний податок – основний ресурс місцевого самоврядування) тощо;
Друга помилка…
…є волаючою, оскільки це повна дурість: коли до центру своєї громади, наприклад за послугами ЦНАПУ, треба їхати через центр іншої громади;
Третя помилка…
…коли до центру своєї громади треба їхати через територію іншої громади. Це заздалегідь закладена проблема, коли дороги будуть передані на місцеві бюджети;
Четверта помилка…
…коли створюються громади, які мають центри, що знаходяться на відстані менше 5 км від міста обласного значення чи центру району. Насправді ці громади вже давно користуються інфраструктурою міст і районних центрів, а іноді і паразитують на цьому. Такі громади мають бути приєднані до історично сформованих центрів;
П’ята помилка…
…нехтування фінансовою стійкістю і рівнем дотаційності майбутньої громади. Від цього залежить бюджет і майбутнє підґрунтя для розвитку;
Шоста помилка…
…неврахування демографічної ситуації в громаді і даних статево-вікової піраміди. Постає питання: для кого розбудовувати?;
Сьома помилка…
…створення центру громади на місці, де немає ані соціальної, адміністративної інфраструктури, адже задля розбудови території потрібні роки і десятиліття. А головне: за який кошт?
Восьма помилка…
…створення громад там, де немає ініціативної і відповідальної команди, немає людей, що бажають змін;
Дев’ята помилка…
…коли мережу партійних осередків плутають з адміністративно-територіальним устроєм;
На моє переконання, Перспективний план має бути максимально наближений (з незначними відхиленнями) до плану прийнятого обласною радою 12 червня 2015 року, як такого, що є академічним, таким, що максимально відповідає Методиці, є незаангажованим і незабрудненим політикою.
На завершення до уваги депутатського корпусу надаю сучасну карту адміністративно-територіального устрою станом на вересень 2019 року, бачення Мінрегіону, презентоване віце-прем’єр-міністром України Г.Зубком у серпні 2019, бачення команди Миколаївського Центру розвитку місцевого самоврядування і остаточне бачення Миколаївської ОДА, яке пропонується до ухвалення Миколаївською обласною радою 18 вересня поточного року (схеми загальні, а також у розрізі районів) – див.додаток.
З повагою
Валентин Бойко
Валентин Бойко
Дата публікації: 06.11.2019
0
1 015