Війна і освіта
Навчання у бомбосховищах під час ракетних атак: як російські окупанти знищують українські школи
Їхню увагу тепер привертає не лише шкільний дзвінок, а й звук сирен. Вони можуть вчитись не в класі, а в бомбосховищі, ховаючись від ракет. Хвилюватись їм доводиться не через оцінки, а за життя своє і близьких. Життя українських школярів перевернула з ніг на голову спершу пандемія COVID-19, а тепер руйнує війна. З початку повномасштабного вторгнення російські військові обстрілюють школи, перетворюють їх на свої госпіталі та бази. Багато учнів нині вимушено виїхали за кордон і невідомо скільки з них повернуться згодом.
75% школярів мають прояви стресу, а 54% вчителів перебувають у стані професійного вигорання — такі результати дослідження нещодавно презентувала освітня фундація GoGlobal.
Скільки українських шкіл уже зруйнували та пошкодили окупанти та із якими ще викликами нині зіштовхуються школярі — далі у матеріалі Центру громадського моніторингу та контролю.
Змушують писати листи вдячності загарбникам і знищують українські книги
905 закладів загальної середньої освіти нині розташовані на тимчасово окупованих територіях. І там росіяни активно перекроюють освіту на свій окупаційний лад. Приміром, днями Генштаб повідомив про випадок, коли у школах на тимчасово окупованій території учнів примушували співати гімн країни-агресора перед початком уроків. Також школярів змушували оформлювати листівки до річниці широкомасштабного вторгнення зі словами підтримки та вдячності російським загарбникам.
Окрім цього, відомі випадки, коли окупанти перетворють школи у польові шпиталі для своїх поранених, або ж відправляють учнів на дистанційне навчання, щоб було куди розмістити новоприбулих бойовиків.
Окупанти вишукують сім’ї, де батьки навчають дітей за українською програмою. Загарбники знищують українські підручники — ті, за якими діти ще донедавна навчались.
Навчання за кордоном
Через повномасштабне вторгнення рф мільйони українців виїхали за кордон. За даними МОН нині там продовжують перебувати понад півмільйона учнів та більше 12 тис. педагогів.
Щоби діти, які живуть у різних куточках планети, не втрачали зв'язок з українською освітою, батьки можуть обрати комфортні форми навчання. Можна, наприклад, продовжити навчання у власній школі онлайн, долучитись до дистанційного навчання в іншій школі, здобувати освіту за індивідуальною формою – екстернатною або домашньою, приєднатися до Міжнародної української школи (МУШ) або ж до очного навчання у класах або закладах для переселенців в країні перебування.
Ракети, що летять у школи
Через ракетні атаки окупантів українським школярам нерідко доводиться навчатися у бомбосховищах. А через обстріли критичної інфраструктури ворогом, школярі залишались без світла – уроки проводили навіть у Пунктах незламності.
Сучасному українському школяреві, окрім підручників у своєму рюкзаку рекомендують носити те, що може знадобитись в укритті. Серед іншого у такому списку – нотатка від батьків, у якій вказано ПІБ дитини, контактні дані батьків та ближніх родичів; телефон (за можливості), зарядний пристрій, павербанк; індивідуальний набір необхідних ліків (запас на кілька днів); комплект змінної білизни та одягу.
Такі перестороги не зайві, адже російські військові ціляться у освітні заклади з початку повномасштабного вторгнення. Наприклад, у Гуляйполі на Запоріжжі окупанти зруйнували вщент дві школи. Загалом, за даними Міністерства освіти і науки України, станом на 20 січня 2023 року пошкоджено 2631 закладів загальної середньої, позашкільної та спеціалізованої освіти, зруйновано — 420.
Їхню увагу тепер привертає не лише шкільний дзвінок, а й звук сирен. Вони можуть вчитись не в класі, а в бомбосховищі, ховаючись від ракет. Хвилюватись їм доводиться не через оцінки, а за життя своє і близьких. Життя українських школярів перевернула з ніг на голову спершу пандемія COVID-19, а тепер руйнує війна. З початку повномасштабного вторгнення російські військові обстрілюють школи, перетворюють їх на свої госпіталі та бази. Багато учнів нині вимушено виїхали за кордон і невідомо скільки з них повернуться згодом.
75% школярів мають прояви стресу, а 54% вчителів перебувають у стані професійного вигорання — такі результати дослідження нещодавно презентувала освітня фундація GoGlobal.
Скільки українських шкіл уже зруйнували та пошкодили окупанти та із якими ще викликами нині зіштовхуються школярі — далі у матеріалі Центру громадського моніторингу та контролю.
Змушують писати листи вдячності загарбникам і знищують українські книги
905 закладів загальної середньої освіти нині розташовані на тимчасово окупованих територіях. І там росіяни активно перекроюють освіту на свій окупаційний лад. Приміром, днями Генштаб повідомив про випадок, коли у школах на тимчасово окупованій території учнів примушували співати гімн країни-агресора перед початком уроків. Також школярів змушували оформлювати листівки до річниці широкомасштабного вторгнення зі словами підтримки та вдячності російським загарбникам.
Окрім цього, відомі випадки, коли окупанти перетворють школи у польові шпиталі для своїх поранених, або ж відправляють учнів на дистанційне навчання, щоб було куди розмістити новоприбулих бойовиків.
Окупанти вишукують сім’ї, де батьки навчають дітей за українською програмою. Загарбники знищують українські підручники — ті, за якими діти ще донедавна навчались.
Навчання за кордоном
Через повномасштабне вторгнення рф мільйони українців виїхали за кордон. За даними МОН нині там продовжують перебувати понад півмільйона учнів та більше 12 тис. педагогів.
Щоби діти, які живуть у різних куточках планети, не втрачали зв'язок з українською освітою, батьки можуть обрати комфортні форми навчання. Можна, наприклад, продовжити навчання у власній школі онлайн, долучитись до дистанційного навчання в іншій школі, здобувати освіту за індивідуальною формою – екстернатною або домашньою, приєднатися до Міжнародної української школи (МУШ) або ж до очного навчання у класах або закладах для переселенців в країні перебування.
Ракети, що летять у школи
Через ракетні атаки окупантів українським школярам нерідко доводиться навчатися у бомбосховищах. А через обстріли критичної інфраструктури ворогом, школярі залишались без світла – уроки проводили навіть у Пунктах незламності.
Сучасному українському школяреві, окрім підручників у своєму рюкзаку рекомендують носити те, що може знадобитись в укритті. Серед іншого у такому списку – нотатка від батьків, у якій вказано ПІБ дитини, контактні дані батьків та ближніх родичів; телефон (за можливості), зарядний пристрій, павербанк; індивідуальний набір необхідних ліків (запас на кілька днів); комплект змінної білизни та одягу.
Такі перестороги не зайві, адже російські військові ціляться у освітні заклади з початку повномасштабного вторгнення. Наприклад, у Гуляйполі на Запоріжжі окупанти зруйнували вщент дві школи. Загалом, за даними Міністерства освіти і науки України, станом на 20 січня 2023 року пошкоджено 2631 закладів загальної середньої, позашкільної та спеціалізованої освіти, зруйновано — 420.
Дата публікації: 28.02.2023
0
261