Поетичне зізнання в любові тобі, мій Вознесенськ!
Сьогодні ми відзначаємо Вознесіння Господнє – одне з дванадцяти головних православних свят. Воно має велике значення для християн, адже встановлене на згадку про визначну євангельську подію – вознесіння Ісуса на небо. Для нас, вознесенців, це релігійне свято ще особливе і тим, що наше місто отримало назву Вознесенськ на честь цієї важливої події.
Зі святом тебе, рідне місто! Миру нашій громаді, здоров’я, гармонії в душі кожному, міцності духу і Божого благословення на всі добрі справи!
А ми продовжуємо знайомити з поетичними зізнаннями в любові Вознесенську від самодіяльних митців.
Зі святом тебе, рідне місто! Миру нашій громаді, здоров’я, гармонії в душі кожному, міцності духу і Божого благословення на всі добрі справи!
А ми продовжуємо знайомити з поетичними зізнаннями в любові Вознесенську від самодіяльних митців.
Лідія Петренко.
Її поетичні рядки випромінюють світ добра, любові. Любов до рідної країни, до людей, до рідної землі й до рідного краю… Її щира любов чистим струмком виливається у поетичні рядки присвячені і рідному місту.
Рідне місто в затишку долини,
Обнімають Буг і Мертвовод,
Тут у колі дружної родини
Працьовитий мешкає народ.
Вознесенську мій, в тобі є дух нетлінний,
Що любов, надію, віру має.
У ряснім вінку прекрасних міст Вкраїни
Степовою квіткою сіяєш.
*
Я радію кожному набутку
І події, навіть незначній.
Я з тобою в радощах і смутку,
Рідне місто, ти прихісток мій.
Тонуть вулиці в садах і квітах,
Забудови тут і там ростуть,
Родить хліб, зростають наші діти –
В цьому є життя одвічна суть
Обнімають Буг і Мертвовод,
Тут у колі дружної родини
Працьовитий мешкає народ.
Вознесенську мій, в тобі є дух нетлінний,
Що любов, надію, віру має.
У ряснім вінку прекрасних міст Вкраїни
Степовою квіткою сіяєш.
*
Я радію кожному набутку
І події, навіть незначній.
Я з тобою в радощах і смутку,
Рідне місто, ти прихісток мій.
Тонуть вулиці в садах і квітах,
Забудови тут і там ростуть,
Родить хліб, зростають наші діти –
В цьому є життя одвічна суть
Юдова Ганна.
У кожному рядку – розповідь про своє особисте, рідне. А головне – любов до рідного міста
У кожному рядку – розповідь про своє особисте, рідне. А головне – любов до рідного міста
Я народилась у містечку,
Де відчуваю: все моє.
А над вікном моїм гніздечко
Весняна ластівочка в'є.
І дуже хочеться сказати,
Як хороше живеться нам.
У місті, що дало притулок,
Мені, сестрі й моїм батькам.
Люблю я подорожувати,
Відвідувать нові міста.
Чудова й гарна там природа
В людей чудесна доброта.
Коли ж приїду в рідне місто,
Так добре й затишно мені.
Не хочу більше від'їжджати,
Хіба шо тільки у ві сні.
Де відчуваю: все моє.
А над вікном моїм гніздечко
Весняна ластівочка в'є.
І дуже хочеться сказати,
Як хороше живеться нам.
У місті, що дало притулок,
Мені, сестрі й моїм батькам.
Люблю я подорожувати,
Відвідувать нові міста.
Чудова й гарна там природа
В людей чудесна доброта.
Коли ж приїду в рідне місто,
Так добре й затишно мені.
Не хочу більше від'їжджати,
Хіба шо тільки у ві сні.
Єгорова Олена Михайлівна
Олена Михайлівна здатна акумулювати творчий потенціал міста, її творчі вечори з нетерпінням очікують мешканці міста і не тільки, багато гостей приїжджають з інших міст. Творче надбання – 20 збірок віршів
Олена Михайлівна здатна акумулювати творчий потенціал міста, її творчі вечори з нетерпінням очікують мешканці міста і не тільки, багато гостей приїжджають з інших міст. Творче надбання – 20 збірок віршів
«Мій дім – Вознесенськ»
Коли від'їжджаю кудись, то серце немов би стає,
Й благає завжди відгукнутись, улюблене місто моє...
Димком заводським запашним, що неба здіймає блакить,
Чи шелестом квітів лужним і хвиль набігаючих вмить.
Бо завжди і скрізь де живу, зі мною ти, красеню мій,
Я бачу тебе наяву в чудовім закоханні мрій;
Я чую твій голос гучний, що лине у сяйві пісень...,
Такий же, як криця міцний, бадьорить робочий твій день.
З тобою лиш погляд ясний, дитинства блакитного зліт,
З усюди уклін шлю земний, свій теплий та щедрий привіт.
Коли від'їжджаю кудись, то серце немов би стає,
Й благає завжди відгукнутись, улюблене місто моє...
Димком заводським запашним, що неба здіймає блакить,
Чи шелестом квітів лужним і хвиль набігаючих вмить.
Бо завжди і скрізь де живу, зі мною ти, красеню мій,
Я бачу тебе наяву в чудовім закоханні мрій;
Я чую твій голос гучний, що лине у сяйві пісень...,
Такий же, як криця міцний, бадьорить робочий твій день.
З тобою лиш погляд ясний, дитинства блакитного зліт,
З усюди уклін шлю земний, свій теплий та щедрий привіт.
Новицька Валентина Василівна.
Член літературно-мистецького об’єднання «Веселка». Виросла у Вознесенську. Її вірші – це зізнання, роздуми. У кожному – відчувається життя. Читаючи вірші, ми ніби впускаємо в свою душу силу переживань та почуттів, які відчуває автор.
Член літературно-мистецького об’єднання «Веселка». Виросла у Вознесенську. Її вірші – це зізнання, роздуми. У кожному – відчувається життя. Читаючи вірші, ми ніби впускаємо в свою душу силу переживань та почуттів, які відчуває автор.
Я ВКЛОНЮСЬ тобі, ВОЗНЕСЕНСЬК!
Рідне місто моє!
А незабаром літечко прийде,
Ти перлинка у світі безкраїм. Заколосяться ниви
Я милуюсь тобою, тобі я співаю на покосах.
пісні. А повноводні ріки Південний Буг
А з роками ти кращим стаєш, і Мертвовод
не старієш. Омиють нашу долю,
Часто в снах потаємних ти вознесенці!
снишся мені. Хай щедрим буде цей прийдешній
Я милуюсь тобою, мій красень.рік.
мій Вознесенськ. Хай тихий спокій спить у кожнім
Тут акації грона дурманять своїм серці.
ароматом. Тополі-вартові хай мир
І пишних каштанів білі горді свічки охороняють.
Зігрівають нам серце, святкуєм ми Щоб радісно сміялися онуки.
знов твою дату. Хай всі живими повертаються
Весняну сукню місто одягло... до хати
Буяють квіти, пишні трави Не бачили б ви серце,
в росах,сиве від розлуки.
Рідне місто моє!
А незабаром літечко прийде,
Ти перлинка у світі безкраїм. Заколосяться ниви
Я милуюсь тобою, тобі я співаю на покосах.
пісні. А повноводні ріки Південний Буг
А з роками ти кращим стаєш, і Мертвовод
не старієш. Омиють нашу долю,
Часто в снах потаємних ти вознесенці!
снишся мені. Хай щедрим буде цей прийдешній
Я милуюсь тобою, мій красень.рік.
мій Вознесенськ. Хай тихий спокій спить у кожнім
Тут акації грона дурманять своїм серці.
ароматом. Тополі-вартові хай мир
І пишних каштанів білі горді свічки охороняють.
Зігрівають нам серце, святкуєм ми Щоб радісно сміялися онуки.
знов твою дату. Хай всі живими повертаються
Весняну сукню місто одягло... до хати
Буяють квіти, пишні трави Не бачили б ви серце,
в росах,сиве від розлуки.
Maрина Кирянцева.
Дякуємо за участь в поетичному онлайн-фесті! Вам властиво висловлювати почуття від душі. Віримо кожному слову, бо воно зігріте теплом любові до рідного містечка. А так, дійсно, і є : наше місто заслуговує на таке щире зізнання
Дякуємо за участь в поетичному онлайн-фесті! Вам властиво висловлювати почуття від душі. Віримо кожному слову, бо воно зігріте теплом любові до рідного містечка. А так, дійсно, і є : наше місто заслуговує на таке щире зізнання
Невеличке мiсто понад Бугом
Де хрущi над вишнями гудуть
Завiтай до нас зi сво!м другом
Тiльки добре слово не забуть.
Працьовитi живуть у нас люди
Прикрашають здобутками край
Буде хлiб, то i пiсня в нас буде,
Для гостей буде наш коровай.
Наливають вина в нас по вiнцi
За щасливе життя та врожай
Нас багато, i ми укра!нцi,
Разом з нами тепер заспiвай.
Вознесенськ мое рiдне мiстечко,
Соколина моя сторона
Звита прадiдом-дiдом в гнiздечко
Ти для мене насвiтi ОДНА!
Де хрущi над вишнями гудуть
Завiтай до нас зi сво!м другом
Тiльки добре слово не забуть.
Працьовитi живуть у нас люди
Прикрашають здобутками край
Буде хлiб, то i пiсня в нас буде,
Для гостей буде наш коровай.
Наливають вина в нас по вiнцi
За щасливе життя та врожай
Нас багато, i ми укра!нцi,
Разом з нами тепер заспiвай.
Вознесенськ мое рiдне мiстечко,
Соколина моя сторона
Звита прадiдом-дiдом в гнiздечко
Ти для мене насвiтi ОДНА!
Дякуємо поетам-аматорам за привітання місту!!!
Дата публікації: 28.05.2020
0
1 092