22 вересня – День партизанської слави
Щорічно 22 вересня згідно з Указом Президента України від 30 жовтня 2001 року в Україні відзначається День партизанської слави України. В цей день з почуттям безмежної подяки й любові ми віддаємо данину поваги ветеранам антифашистського опору: колишнім підпільникам і партизанам, захисникам і визволителям рідної землі у період війни 1941-1945 років,– усім, кого ми з гордістю називаємо народними визволителями. Відзначення цього свята є державним визнанням неоціненного внеску народних визволителів у велику Перемогу над фашизмом.
В роки Другої світової війни, збройний спротив окупантам чинили понад 1 мільйон народних месників, 46 партизанських об’єднань, близько 2 тисяч загонів і розвідувально-диверсійних груп.
32 місяці – з 1 серпня 1941 року по 31 березня 1944 року йшла на території Миколаївщини війна. На території нашої області діяло більше 100 підпільних організацій.
Жителі Миколаївської області, які залишилися на окупованій території, внесли значний вклад в справу розгрому ненависного ворога. Лилася кров, нищилися матеріальні і культурні цінності, духовні надбання народу. На бій ішли мобілізовані і добровольці, чоловіки і жінки, робітники і селяни, комуністи і безпартійні, атеїсти і віруючі, люди різних поколінь, національностей, професій. Понад 79 тисяч жителів області загинули на фронтах війни. 106 наших земляків удостоєнні звання Героя Радянського Союзу, з них 36 – посмертно.
Умови, в яких жителі Миколаївщини піднялись на боротьбу з німецько-румунськими окупантами, були тяжкими. На окупованій території області в усіх містах і селах розташовувалась велика кількість ворожих військових частин, штабів, аеродромів, баз. У Миколаєві, Первомайську, Казанківському, Баштанському, Березнегуватському, Кривоозерському, Доманівському районах діяли партизанські загони і підпільні організації. В Арбузинському, Врадіївському, Жовтневому, Новоодеському, Миколаївському, Братському діяли підпільні групи. У Вознесенському районі підпільні групи були створені і діяли в селах Ракове, Щербані, Трикрати, Білоусівка, Воронівка, Актове, Малосолоне і в місті Возенсенську. На чолі Вознесенського підпілля стояв Г. Я. Гончаренко.
Месники Вознесенщини займались збором зброї, приймали і розповсюджували серед населення повідомлення Радіоінформбюро, здійснювали диверсії і саботаж, знищували німецьких офіцерів і солдат, встановили зв’язок з командуванням Третього Українського фронту. За мужність і героїзм у боротьбі з німецько-румунськими загарбниками звання Героя Радянського Союзу посмертно були удостоєні 4 підпільники: Віктор Олександрович Лягін, Володимир Степанович Моргуненко, Парфентій Гречаний, Даша Дяченко. 1091 підпільник і партизан області нагороджено орденами і медалями.
В нашому місті, в даний час проживає, одна учасниця підпільного руху – Синявська Марія Давидівна, яка воювала в партизанській бригаді ім. Чапаєва, в отряді Постовалова, який діяв в Білорусії, в Районі Бреста.
Пам’ять… Вона нетлінна й вічна. Вона дивиться на нас зі старих фронтових фотографій, тих речей, які зберігають колишні партизани, і не дає потьмяніти жодній героїчній сторінці перемоги над фашизмом. А ми, молоде покоління, про їхні бойові подвиги, їхнє героїчне життя можемо дізнатися сьогодні тільки з їхніх розповідей, кінофільмів, творів художньої літератури.
У бібліотеці №1 КЗ «Бібліотечна мережа м. Вознесенська», яка знаходиться по вул. Соборності 15, розгорнута книжкова виставка «Дорогами партизанської слави і мужності», яка розповідає про історичний подвиг воїнів, які захищали нашу землю від фашистської навали. Запрошуємо мешканців міста ознайомитися із літературою про історію Другої Світової війни, яка є у фонді книгозбірні.
Шановні ветерани, ми – Ваші діти, онуки і правнуки навчаємось у Вас мужності, самовідданості та безмежної любові до Вітчизни.
Українські традиції партизанської боротьби з ворогом продовжуються сьогодні на окупованій території Донбасу, анексованому Криму, чому є багато свідчень. Сучасні патріоти так само готові відстоювати незалежність і цілісність України, боротися за щасливе і мирне майбутнє її громадян.
В роки Другої світової війни, збройний спротив окупантам чинили понад 1 мільйон народних месників, 46 партизанських об’єднань, близько 2 тисяч загонів і розвідувально-диверсійних груп.
32 місяці – з 1 серпня 1941 року по 31 березня 1944 року йшла на території Миколаївщини війна. На території нашої області діяло більше 100 підпільних організацій.
Жителі Миколаївської області, які залишилися на окупованій території, внесли значний вклад в справу розгрому ненависного ворога. Лилася кров, нищилися матеріальні і культурні цінності, духовні надбання народу. На бій ішли мобілізовані і добровольці, чоловіки і жінки, робітники і селяни, комуністи і безпартійні, атеїсти і віруючі, люди різних поколінь, національностей, професій. Понад 79 тисяч жителів області загинули на фронтах війни. 106 наших земляків удостоєнні звання Героя Радянського Союзу, з них 36 – посмертно.
Умови, в яких жителі Миколаївщини піднялись на боротьбу з німецько-румунськими окупантами, були тяжкими. На окупованій території області в усіх містах і селах розташовувалась велика кількість ворожих військових частин, штабів, аеродромів, баз. У Миколаєві, Первомайську, Казанківському, Баштанському, Березнегуватському, Кривоозерському, Доманівському районах діяли партизанські загони і підпільні організації. В Арбузинському, Врадіївському, Жовтневому, Новоодеському, Миколаївському, Братському діяли підпільні групи. У Вознесенському районі підпільні групи були створені і діяли в селах Ракове, Щербані, Трикрати, Білоусівка, Воронівка, Актове, Малосолоне і в місті Возенсенську. На чолі Вознесенського підпілля стояв Г. Я. Гончаренко.
Месники Вознесенщини займались збором зброї, приймали і розповсюджували серед населення повідомлення Радіоінформбюро, здійснювали диверсії і саботаж, знищували німецьких офіцерів і солдат, встановили зв’язок з командуванням Третього Українського фронту. За мужність і героїзм у боротьбі з німецько-румунськими загарбниками звання Героя Радянського Союзу посмертно були удостоєні 4 підпільники: Віктор Олександрович Лягін, Володимир Степанович Моргуненко, Парфентій Гречаний, Даша Дяченко. 1091 підпільник і партизан області нагороджено орденами і медалями.
В нашому місті, в даний час проживає, одна учасниця підпільного руху – Синявська Марія Давидівна, яка воювала в партизанській бригаді ім. Чапаєва, в отряді Постовалова, який діяв в Білорусії, в Районі Бреста.
Пам’ять… Вона нетлінна й вічна. Вона дивиться на нас зі старих фронтових фотографій, тих речей, які зберігають колишні партизани, і не дає потьмяніти жодній героїчній сторінці перемоги над фашизмом. А ми, молоде покоління, про їхні бойові подвиги, їхнє героїчне життя можемо дізнатися сьогодні тільки з їхніх розповідей, кінофільмів, творів художньої літератури.
У бібліотеці №1 КЗ «Бібліотечна мережа м. Вознесенська», яка знаходиться по вул. Соборності 15, розгорнута книжкова виставка «Дорогами партизанської слави і мужності», яка розповідає про історичний подвиг воїнів, які захищали нашу землю від фашистської навали. Запрошуємо мешканців міста ознайомитися із літературою про історію Другої Світової війни, яка є у фонді книгозбірні.
Шановні ветерани, ми – Ваші діти, онуки і правнуки навчаємось у Вас мужності, самовідданості та безмежної любові до Вітчизни.
Українські традиції партизанської боротьби з ворогом продовжуються сьогодні на окупованій території Донбасу, анексованому Криму, чому є багато свідчень. Сучасні патріоти так само готові відстоювати незалежність і цілісність України, боротися за щасливе і мирне майбутнє її громадян.
Бібліотека №1, центр місцевого краєзнавства
КЗ «Бібліотечна мережа м. Вознесенська»
КЗ «Бібліотечна мережа м. Вознесенська»
Дата публікації: 16.09.2019
0
1 129