14 грудня - День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС

Кожного року в Україні 14-го грудня відзначається День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Це визначено Указом Президентом України № 945/2006 року від 10 листопада 2006 року.

26 квітня 1986 року сталася одна з найбільших аварій на атомних електростанціях – аварія на Чорнобильській АЕС. Чорнобиль став символом атомної небезпеки у світовому масштабі. З району Чорнобиля евакуйовані 175 тис. населення, кілька тижнів пізніше евакуйовані діти шкільного віку з Києва й інших населених пунктів. Чорнобильська катастрофа спричинила великі людські жертви. Завдяки самовідданості ліквідаторів, багато з яких заплатили за це життями і здоров'ям, аварія була локалізована.

У ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, що увійшла в число найбільших катастроф техногенного характеру в історії людства, брали участь люди найрізноманітніших спеціальностей – пожежники, військовослужбовці, енергетики-атомники, інженери-конструктори, будівельники, прості робітники і колгоспники, в екстреному порядку мобілізовані радянським керівництвом на усунення наслідків аварії. Цим людям  довелося гасити пожежу після вибуху, виконувати роботи з дезактивації приміщень і проммайданчика станції та забруднених територій навколо неї, проектувати і будувати об’єкт “Укриття”, готувати і здійснювати післяаварійний пуск блоків ЧАЕС.

30 листопада 1986 року було закінчено будівництво саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС, а 14 грудня в газеті «Правда» було надруковано повідомлення про те, що держкомісією був прийнятий в експлуатацію комплекс захисних споруд.

Це, по суті, була перша серйозна та важлива перемога над зловісним атомом, який вирвався з-під контролю людини після квітневого вибуху.

Нині, ми низько схиляємо голови перед усіма, хто пішов тоді у ядерний вогонь, щоб зупинити ланцюгову реакцію смерті. Схиляємо як перед тими, хто усвідомлено жертовно віддав за нас своє життя у ядерному котлі, бо всі вони справді виконали свій обов'язок, а не завдання уряду. Свій найвищий синівський обов'язок перед рідною землею і перед рідним народом - зупинили розповсюдження катастрофи, унеможливили її переростання у глобальний винищувальний смерч для всієї України, інших народів - сусідніх і не сусідніх.

МИ ВДЯЧНІ ВАМ, ГЕРОЇ!

Бібліотека №1

КЗ «Бібліотечна мережа м. Вознесенська» -

Центр місцевого краєзнавства