Вознесенськ

Офіційний інтернет-портал міста

Сторінка творчості мешканців міста

ТОБІ, ВОЗНЕСЕНСЬК, МОЯ ОДА КРИЛАТА

Розквіта понад Бугом-рікою

Місто вільне і славне собою

Є в Держави маленька країна-

Вознесенська сім’я соколина.

Приспів:

Слава містечка лине степами,      2 рази

Буде міцніти разом із нами.           

Незалежність, здобута батьками

Зберігатися буде віками.

По-новому усі заживемо

В щирій праці добробут знайдемо.          

Приспів:

Слава містечка лине степами,     2 рази

Буде міцніти разом із нами.

Дух козацький святу силу має

Стяг Державний сміливо тримає.

Місто-сокіл – це гордість  Держави

Вознесімо це місто до слави.              

Приспів:

Слава містечка лине степами,     2 рази

Буде міцніти разом із нами.                                       

Меланія  Волошина


Рідне місто моє

Вознесенськ – рідне місто моє,

Ти чаруєш своєю красою!

Твоя слава з віків повстає,

Хочу бути завжди я з тобою.

Буг  Південний тебе омиває,

З ним зливається тут Мертвовод.

Хай же слава твоя все зростає,

І гордиться тобою народ.

Є музеї тут, є гарні парки,

І ротонда велична тут є.

Збережемо ми це для нащадків,

Розквітай, рідне місто моє!

Світлана Руденко


Мой город

Родному Вознесенску посвящается

Вознесенск! Город лип и каштанов,

И цветущих садов, тополей.

Осенённый казацкою славой,

Город мой с каждым днём всё родней.

Вознесенск! Ты овеян степными ветрами,

Колосится пшеница, волнуется рожь.

Открываются светлые бугские дали

И просторы, как будто по морю плывёшь.

ПросыпаеТся город с рассветом,

И заря над полями встаёт,

И всё залито солнечным светом,

Новый день трудовой настаёт.

Вознесенск, на глазах хорошеешь!

Детвора утром в школу спешит.

Вместе с нами надежду лелеешь,

И мечта птицей счастья летит.

Інна Візнер


Пісня про Вознесенськ

Є  місто між рік Мертвоводу і  Бугу,

Засноване предками з давніх часів.

Звитяга і слава, й ім'я соколине

Не загубились у товщі віків.

Козацького роду й нові покоління –

Будують і сіють, ростять, бережуть.

Примножують славу своєї країни,

Що вийшла недавно на зоряну путь.

Хай вічно тобі, трудове моє місто,

Всміхається доля і Бог захистить.

Хай людям щасливо і вільно живеться,

І пісня весела над містом летить.

Хай вічно всміхаються сонце і зорі,

і жайворон славить врожай на полях.

Легенда жива –  Вознесенщина люба,

Де правда і сила у праці й піснях.

Валентина Дяченко


* * *

Люблю тебе я, рідне місто,

Як в юності кохав дівчину.

Служив роками на Камчатці,

А в снах лиш бачив Батьківщину.

         Південний степ і між заплав,

         Де злився Буг із Мертвоводом,

         Тут і живе моє містечко

         І люди горді своїм родом.

Тут шкільні роки пролетіли,

В річках купався в літню пору.

І де б не був, але вертався

І ніс не дер ніколи вгору.

         Як не любити рідний край?

         Його сучасне і минуле,

         Де живуть люди  роботящі,

         Часу багато проминуло.

Людська цікавість дивна річ.

Своє минуле бачить  хоче.

Думки мої туди і линуть,

Побачити на власні очі.

         І ось думки над Соколами,

         Сільце у зелені втопає,

         Біленькі мазанки рядками

         І церква небо підпирає.

А край села на толоці

Селяни з’їхались возами.

Базарний день!Багато краму,

Торгують, навіть пирогами.

         Возами з сіллю чумаки

         Базар селянський не минули,

         Селянське сало, хліб, цибулю

         На сіль зміняти не  забули.

І знову рушили в дорогу,

Не легкий попереду шлях.

Ще не один базар зустріне

Чумацька валка у степах.

         А Соколи своїм життям

         Продовжують і далі жити.

         Південний степ, козацький край

         Як тебе, рідний, не любити!

Володимир Руденко


Вознесенщина моя

Миколаївський мій край,

Вознесенщина моя!

Бачу всюди я розмай,

Бо то квітне вся земля.

Тут тече Південний Буг,

Є поля, степи,ліси.

Як чудово все навкруг,

Скільки бачу тут краси!

Ми повинні захищати

Свій чарівний край.

Іншого бо нам не мати,

Це ти так і знай!

Світлана Руденко


Вознесенщина

На просторах неньки України,

В степовій побузькій стороні,

Хлібороби славляться сумлінні

В мирній праці, пісні і борні.

Приспів:

О Вознесенщино – перлино Півдня,

Живи, твори і вічно процвітай!

Тут всі народності, як браття рідні,

І щиро люблять наш козацький край.

Оглядає сокіл гострозорий –

Наш надійний давній оберіг –

Ліс Трикратський, Щербанівське море,

Села, ниви, плетиво доріг.

Приспів.

Весело каньйон Ахтовський грає,

Рацинське – це рай для трударів,

Світло Олександрівське сіяє,

Ніби Шлях Чумацький угорі.

Приспів.

Радуй, земле, добрим урожаєм!

В світле майбуття торуєм путь

І пишаємося рідним краєм,

Наші діти нам на зміну йдуть.

Приспів.

Лідія  Петренко


Вознесенщино рідна моя

Простягнувсь Вознесенький район            

На прибузькім південнім просторі,        

Де актовський гранітний каньйон,         

Де родючі лани неозорі.                         

Вознесенщино рідна моя,                        

Ти перлина південного краю,                 

Зореносна могутня земля,                       

В тобі силу й натхнення черпаю.           

Всі народності – дружна сім’я,               

Свято пам’ять козацьку плекають,          

Вознесенщини славне ім’я                       

В пісні й ратнім труді прославляють.   

Ти живи, рідний край, процвітай,           

І добробут хай сіл все зростає,              

Про щасливе майбутнє подбай,                  

Хай про нас добра слава лунає.

Любов Лопатинська


Вознесенщині

Земля Вознесенська, По6ужжю колиска

Де в скелях тече Мертвовод,

Тут дикі вітри скіфські думи співають.

Цим степом ходив Геродот.

Земля Вознесенська, засмагла під сонцем,

Розкинула щедро лани,

Ставків прохолодних привітний оазис,

І квітнуть сади щовесни.

Земля Вознесенська - легенда Вкраїни,

Від давніх давен й по сей день.

Твій люд працьовитий твою творить славу

Й співає про тебе пісень!

Ганна  Філатова

фильмы бесплатно
Перейти на старий сайт