альтернативный текст

Вознесенськ

інтернет-портал територіальної громади

Державні соціальні допомоги

Державні допомоги у 2021 році

Статтею 7 Закону України „Про Державний бюджет на 2021 рік” установлено, що у 2021році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2021 року – 2189,00 гривень, з 1 липня – 2294,00гривень, з 1 грудня – 2393,00 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
дітей віком до 6 років: з 1 січня 2021 року – 1921,00 гривень, з 1 липня – 2013,00 гривень, з 1 грудня – 2100,00 гривень;
дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2021 року – 2395,00 гривень, з 1 липня – 2510,00гривень, з 1 грудня – 2618,00 гривень;
працездатних осіб: з 1 січня 2021 року – 2270,00гривень, з 1 липня – 2379,00 гривень, з 1 грудня – 2481,00 гривень;
осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2021 року – 1769,00 гривень, з 1 липня – 1854,00 гривень, з 1 грудня – 1934,00 гривень.
Стаття 8. Установити у 2021 році мінімальну заробітну плату:
у місячному розмірі: з 1 січня - 6000,00 гривень, з 1 грудня – 6500,00гривень;
у погодинному розмірі: з 1 січня - 28,31 гривня.
Враховуючи зазначене, у 2021 році розміри деяких видів державної допомоги становитимуть:
Допомога при вагітності та пологам.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" право на державну допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами мають вагітні жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, а саме:
жінкам із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби;
жінки, звільнені з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації незалежно від форми власності за умови, що вагітна жінка була звільнена з роботи не раніше ніж за шість місяців до набуття права на одержання допомоги;
жінки, зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні;
аспірантки, докторантки, клінічні ординатори, студентки закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти;
непрацюючі жінки;
жінки, зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності, які не беруть участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Допомога виплачується жінкам за весь період відпустки, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження 2-х чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів.
Жінкам, віднесеним до 1-4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів (90 – до пологів та 90 – після пологів).
Допомога обчислюється сумарно та надається жінкам у повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.
Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами призначається, якщо звернення за нею надійшло не пізніше 6 місяців з дня закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.
Жінки, які продовжують навчання, мають право на виплату стипендії або допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами за вибором.
Особам, які усиновили або взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження, допомога надається з дня усиновлення чи встановлення опіки і до закінчення строку післяпологової відпустки.
Допомога призначається у розмірі 100% грошового забезпечення, але не менше 25% від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць.
Для отримання допомоги до Управління соціального захисту населення необхідно надати такі документи:
- заява;
- видана лікувально-профілактичним закладом довідка встановленого зразка;
- довідка з основного місця роботи (або проживання, або навчання, або з центру зайнятості).
Мінімальний розмір допомоги (за місяць):
з 1 січня 2021 р. – 567,50 грн.
з 1 липня 2021 р. – 594,75 грн.
з 1 грудня – 2021 р. – 620,25грн.

Допомога при народженні дитини
Допомога при народженні дитини надається органами соціального захисту населення одному з батьків дитини або опікуну. У разі народження двох і більше дітей допомога надається на кожну дитину.
Заява може бути подана в електронній формі (з використанням засобів телекомунікаційних систем, через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, зокрема з використанням кваліфікованого електронного підпису) структурному підрозділу з питань соціального захисту населення. В такому разі факт народження дитини на території України підтверджується за інформацією з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, отриманою шляхом електронної взаємодії у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мін’юстом. У разі надходження надісланої з використанням засобів телекомунікаційних систем заяви без кваліфікованого електронного підпису громадянина орган соціального захисту населення повідомляє заявнику, що допомога при народженні дитини призначається лише після підписання у місячний строк зазначеної заяви. У разі не підписання заяви у зазначений строк подається нова заява.
УВАГА!!! Допомога призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини. У разі, коли особа, яка отримує допомогу при народженні дитини, виявила бажання працювати, виплата цієї допомоги продовжується до закінчення строку її призначення. Допомога при народженні дитини призначається за умови пред’явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання отримувача допомоги за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах соціального захисту населення за місцем реєстрації.
Допомога при народженні дитини складає - 41280,0 грн.
Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320,0 грн., решта – по 860,0 грн. протягом 36
місяців.
Виплата допомоги припиняється у разі:
позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
відмови отримувача допомоги від виховання дитини;
нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;
відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір’ю;
припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини;
перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;
усиновлення дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування або дитини, батьки якої дали згоду на її усиновлення;
смерті дитини;
смерті отримувача допомоги.
Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням

Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням призначається особам, визначеним в установленому порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які в наслідок смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування.
Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні.
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, надається у розмірі, що становить 2,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на дітей з інвалідністю, над якими встановлено опіку чи піклування, - 3,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У разі якщо на дитину (на дитину з інвалідністю) виплачуються призначені у встановленому порядку пенсія, аліменти, стипендія, державна допомога (крім державної соціальної допомоги, що виплачується на дітей з інвалідністю відповідно до законодавства), розмір допомоги на дитину, над якою встановлено опіку чи піклування, визначається як різниця між 2,5 розміру прожиткового мінімуму (для дитини з інвалідністю, над якою встановлено опіку чи піклування, - 3,5 розміру прожиткового мінімуму) для дитини відповідного віку та розміром призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги (в липні допомогу буде перераховано з січня 2020 року).
Максимальний розмір для дитини віком до 6 років:
з 1 січня 2021 р.– 4802,50грн., з інвалідністю – 6734,00грн.;
з 1 липня 2021 р. – 5032,50грн., з інвалідністю – 7045,50грн.;
з 1 грудня 2021 р. – 5250,00грн., з інвалідністю – 7350,00грн.;

Для дитини віком від 6 до 18 років:
з 1 січня 2021 р.– 5987,50грн., з інвалідністю – 8382,50грн.;
з 1 липня 2021 р. – 6275,00грн., з інвалідністю – 8785,00грн.;
з 1 грудня 2021 р. – 6545,00грн., з інвалідністю – 9163,00грн.;

Необхідні документи:
- заява про призначення допомоги;
- копія рішення органу опіки чи піклування або суду про встановлення опіки чи піклування над дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування;
- копія свідоцтва про народження дитини;
- довідки про місячні розміри аліментів, пенсії, стипендії, державної допомоги, що одержує на дитину опікун чи піклувальник
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається на дванадцять місяців. Питання про продовження виплати допомоги вирішується на підставі заяви та довідок про місячні розміри пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги, що одержує опікун чи піклувальник на дитину.
У разі, коли для дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, аліменти (за відсутності осіб, що за законом зобов'язані їх утримувати), пенсія, стипендія, державна допомога на дітей за попередні дванадцять календарних місяців не нараховувалися, зазначена допомога призначається у розмірі двох прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку.
Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, призначається з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця до моменту досягнення дитиною 18-річного віку включно.
Питання виплати допомоги у разі несвоєчасного звернення опікуна чи піклувальника з поважних причин за продовженням її виплати (поважними причинами є перебування на лікуванні, причини, через які фізично неможливо своєчасно подати заяву, або наявність об’єктивних обставин, коли опікун чи піклувальник не могли звернутися із заявою, та інші причини, визначені комісією з питань захисту прав дитини (далі - комісія) вирішується на підставі рішення органу опіки та піклування з урахуванням рекомендацій комісії. Виплата допомоги за минулий період здійснюється не більш як за 12 місяців з місяця закінчення виплати.
Виплата допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, припиняється у разі: - звільнення від виконання обов'язків опікуна чи піклувальника;
- працевлаштування або взяття шлюбу дитиною до досягнення нею 18-річного віку;
- досягнення дитиною 18-річного віку;
- усиновлення дитини, передача дитини батькам;
- надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності, якщо вона записана матір'ю або батьком дитини.
У разі виникнення обставин, внаслідок яких може бути припинена виплата зазначеної допомоги, її одержувачі, служба у справах дітей, виконавчий комітет сільської (селищної) ради або уповноважена особа, визначена виконавчим органом ради об’єднаної територіальної громади, зобов'язані у десятиденний строк повідомити про це органи соціального захисту населення, які виплачують допомогу.
Виплата допомоги припиняється за рішенням органу соціального захисту населення з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли відповідні обставини.

ДОПОМОГА НА ДІТЕЙ ОДИНОКІЙ МАТЕРІ

Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матерям (батькам) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, ― до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається в розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Попередні шість місяців становлять два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям (далі ― період, за який враховується дохід).
Середньомісячний сукупний дохід сімʼї визначається відповідно до Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632.
До складу сім’ї особи, яка звертається за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям, включаються чоловік, дружина, рідні та усиновлені діти віком до 18 років, а також діти, які навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (в тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим рівнем, якщо такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи і доглядає за нею; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім’єю і мають спільних дітей. При цьому діти, які навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти до досягнення 23 років і не мають власних сімей, включаються до складу сім’ї незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування. Особи, які перебувають на повному державному утриманні, до складу сім’ї не включаються.
Допомога на дітей одиноким матерям призначається на кожну дитину.
Розмір допомоги на дітей одиноким матерям перераховується з дня досягнення дитиною відповідного віку без звернення її отримувача до органу соціального захисту населення.
Для призначення допомоги на дітей одиноким матерям подаються такі документи:
1) заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
2) декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики (далі ― декларація);
3) довідка про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру;
4) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданий відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідка про народження, видана виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради, із зазначенням підстави для внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або виданий компетентним органом іноземної держави документ про народження, в якому відсутні відомості про батька, за умови легалізації такого документа в установленому законодавством порядку;
5) копія свідоцтва про народження дитини.
Усиновлювачі подають також копію рішення про усиновлення.
Мати або батько у разі смерті одного з батьків дитини, що не отримує на дитину пенсію у зв’язку із втратою годувальника, соціальну пенсію або державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену Законом України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, подають копію свідоцтва про смерть одного з подружжя та довідку про те, що не отримують на дитину зазначені пенсію та державну соціальну допомогу.
Якщо одинока мати народила дитину за межами України і не може подати документ, який підтверджує факт, що вона є одинокою матір’ю, рішення про призначення їй допомоги на дитину приймається органом соціального захисту населення на підставі наданого центром соціальних служб висновку про початкову оцінку потреб дитини та сім’ї із зазначенням інформації про факт проживання дитини з матір’ю і документа про народження дитини, легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Якщо діти навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, виплата допомоги на дітей одиноким матерям продовжується з місяця, в якому подано заяву з усіма необхідними документами, на підставі довідки закладу освіти до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.
Інформація про склад сім’ї заявника зазначається в декларації.”;
Допомога на дітей одиноким матерям, яку призначено за умовами, що діяли до 30 червня 2020 р. (включно), виплачується до закінчення строку її призначення.
Допомога на дітей одиноким матерям не призначається, якщо:
1) у складі сім’ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, передбачених в абзацах десятому ― чотирнадцятому цього пункту).
Допомога на дітей одиноким матерям у зазначеному випадку призначається, якщо особи протягом періоду, за який враховуються доходи:
сплатили або за них сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців; доглядали за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку, за дітьми, хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, за дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідності, за особою з інвалідністю І групи, за особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу, за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку; надавали соціальні послуги з догляду відповідно до законодавства;
2) особи, які входять до складу сім’ї, протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям, здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатили (одноразово) будь-які послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних згідно із соціальною нормою житла та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування) на суму, яка на дату купівлі, оплати перевищує 50 тис. гривень;
3) у власності сім’ї є друга квартира (будинок), крім житла, яке розташоване на тимчасово окупованій території в Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, або житла, непридатного для проживання, що підтверджено актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), за формою згідно з додатком до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 (Офіційний вісник України;
4) у власності сім’ї є більше ніж один автомобіль, транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з дати випуску якого минуло менше ніж 15 років (крім мопеда і причепа).
При цьому не враховуються транспортні засоби, отримані
безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками ― вихователями дитячих будинків сімейного типу.
Наявність (відсутність) у власності членів сімʼї транспортних засобів зазначається у декларації.
Якщо у складі сімʼї є непрацюючі працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, і протягом цього періоду зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні менше трьох місяців або які (за яких) не сплатили (не сплачено) мінімального розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування сумарно протягом трьох місяців періоду, за який враховуються доходи, допомога на дітей одиноким матерям призначається:
не більше ніж на два шестимісячних періоди, якщо:
- у складі сім’ї є особа з інвалідністю, яка згідно з висновком лікарсько-консультаційної комісії потребує постійного стороннього догляду;
- відсутність будь-яких джерел для існування пов’язана з тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім’ї.
Допомога на дітей одиноким матерям за таких умов на наступний строк призначається не раніше ніж через шість місяців після завершення виплати такої допомоги;
на один шестимісячний період, якщо сім’я є багатодітною і звернулася за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям у липні ― грудні 2020 року.
Якщо непрацююча працездатна особа працевлаштувалася або забезпечила себе роботою самостійно у шестимісячному періоді отримання допомоги на дітей одиноким матерям, до сукупного доходу сім’ї під час призначення такої допомоги на наступний період враховується лише 50 відсотків доходу, отриманого у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), або доходу від підприємницької діяльності. Ця норма застосовується одноразово під час наступного звернення за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям.
Кожним наступним зверненням вважається повторне подання заяви та декларації у строк, який не перевищує шести календарних місяців після припинення виплати раніше призначеної допомоги.
Якщо непрацююча працездатна особа перебуває на обліку в центрі зайнятості як безробітна або така, що шукає роботу більше ніж 12 місяців станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, та в шестимісячному періоді отримання допомоги на дітей одиноким матерям не працевлаштувалася, розмір такої допомоги під час наступного звернення за її призначенням зменшується на 50 відсотків, на наступний період ― на 75 відсотків. Така допомога під час наступного звернення призначається не раніше ніж через шість місяців після завершення її виплати.”;
Виплата допомоги припиняється або зупиняється на підставі поданих обґрунтованих пропозицій органу опіки та піклування за поданням центрів соціальних служб та/або служб у справах дітей або уповноваженої особи, визначеної виконавчим органом ради територіальної громади, до органу соціального захисту населення з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.
Виплата допомоги на дітей одиноким матерям також припиняється:
якщо сім’єю подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання допомоги на дітей одиноким матерям та на визначення її розміру, або встановлено фактичну зайнятість особи, що приносить дохід (винагороду), без оформлення, реєстрації в установленому законодавством порядку, ―
з місяця, що настає за місяцем, у якому виявлено порушення. В такому разі на наступний строк допомогу на дітей одиноким матерям може бути призначено не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення;
у разі переїзду сім’ї до іншої місцевості або настання обставин, що унеможливлюють виплату допомоги на дітей одиноким матерям (зокрема, смерть одинокої особи), ― з місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зміни;
за заявою отримувача допомоги на дітей одиноким матерям ― з місяця, що настає за місяцем її подання;
якщо реєстрацію особи, яка включена до складу сім’ї, як безробітної припинено з причин, передбачених абзацами шістнадцятим (крім припинення реєстрації в разі працевлаштування самостійно),
вісімнадцятим ― двадцять першим підпункту 1, підпунктами 2 і 3
пункту 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 р. № 792 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 80, ст. 2662), ― з місяця, наступного за місяцем, у якому надійшла інформація з центру зайнятості;
у разі виявлення, що непрацююча працездатна особа, фактично не здійснювала догляд за особою, яка досягла 80-річного віку, або не надавала соціальних послуг з догляду відповідно до законодавства у зв’язку з перебуванням за кордоном сукупно більше ніж 60 днів протягом періоду отримання допомоги на дітей одиноким матерям, ― з місяця, наступного за місяцем, у якому надійшла відповідна інформація з Держприкордонслужби.
Інформування органів соціального захисту населення стосовно реєстрації (припинення реєстрації) як безробітної особи, яка включена до складу сім’ї, здійснюється центрами зайнятості щомісяця до 10 числа місяця, що настає за звітним періодом.
Максимальний розмір допомоги:
- для дитини віком до 6 років максимальний розмір:
з 1 січня 2021р.– 1921,00грн.
з 1 липня 2021р. – 2013,00грн.
з 1 грудня 2021р. – 2100,00 грн.
- для дитини віком від 6 до 18 років:
з 1січня 2021р.– 2395,00грн.
з 1 липня 2021р. – 2510,00грн.
з 1 грудня 2021р. – 2618,00 грн.
-для особи віком від 18 до 23 років, яка навчається:
з 1січня 2021р.– 2270,00грн.
з 1 липня 2021р. – 2379,00грн.
з 1 грудня 2021р. – 2481,00грн.

Допомога при усиновленні дитини

Допомога при усиновленні дитини призначається усиновлювачу, який є громадянином України, постійно проживає на її території та усиновив дитину з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування або дитину, батьки якої дали згоду на її усиновлення (якщо усиновлювачами є подружжя - одному з них на їх розсуд).
Допомога призначається у розмірі – 41280,0 грн. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320,0 грн., решта – по 860,0 грн. протягом 36 місяців.
Необхідні документи:
- заява;
- копія свідоцтва про народження дитини, виданого державним органом реєстрації актів цивільного стану після внесення змін до актового запису про народження дитини на підставі рішення суду про усиновлення дитини;
- копія рішення суду про усиновлення дитини.
Допомога при усиновленні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше 12 календарних місяців з дня набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини.
Допомога при усиновленні дитини призначається на кожну дитину у розмірі та в порядку, що встановлені для виплати допомоги при народженні першої дитини, на дату набрання законної сили рішенням про усиновлення. Контроль за цільовим використанням коштів допомоги при усиновленні дитини здійснюється службами у справах дітей.
Виплата допомоги припиняється у разі:
- позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
- нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;
- відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
- смерті дитини або отримувача допомоги;
- перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;
- скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;
- тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання.
Допомога особі, яка доглядає за хворою дитиною
Допомога особі, яка доглядає за хворою дитиною, призначається одному з батьків, усиновлювачів, прийомних батьків, батьків-вихователів опікуну, піклувальнику (далі - законний представник дитини), який постійно проживає та здійснює догляд за дитиною, хворою на один або декілька видів таких захворювань, станів.
Для призначення допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, до Управління соціального захисту населення за умови пред’явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подаються такі документи:
- заява законного представника дитини, який постійно проживає та здійснює догляд за хворою дитиною, що складається за формою, встановленою Мінсоцполітики;
- копія свідоцтва про народження дитини (з пред’явленням оригіналу);
- документ, що підтверджує повноваження усиновлювача (копія рішення про усиновлення) опікуна, піклувальника (копія рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади або суду про встановлення опіки), прийомних батьків, батьків-вихователів (копія рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або прийомної сім’ї);
- довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу у порядку та за формою, встановленими МОЗ (далі - довідка про захворювання дитини).
Допомога особі, яка доглядає за хворою дитиною, призначається:
-з дня звернення за її призначенням до органу соціального захисту населення;
-на кожну хвору дитину у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та виплачується шість місяців
(з 1 січня 2021р – 1769,00грн., з 1 липня 2020р. -1854,00грн., з 1 грудня 2020р -1934,00грн.);
-незалежно від одержання інших видів державної допомоги.
Виплата допомоги на наступний період продовжується на підставі заяви законного представника дитини та довідка про захворювання дитини з дня зупинення виплати, якщо звернення надійшло протягом одного місяця з дня її зупинення.
У разі коли в період виплати допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, дитині встановлено інвалідність, така допомога виплачується до дня встановлення інвалідності.
Органи медико-соціальної експертизи та заклади охорони здоров’я зобов’язані у триденний строк після встановлення дитині інвалідності надіслати органові соціального захисту населення за місцем проживання дитини медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років.
Контроль за фактом здійснення догляду за хворою дитиною здійснюється в межах повноважень працівниками центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом ради об’єднаної територіальної громади.
У разі встановлення факту нездійснення догляду за хворою дитиною центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді або уповноважена особа, яка визначена виконавчим органом рад об’єднаних територіальних громад, у межах їх повноважень повинні протягом трьох днів подати органові соціального захисту населення пропозиції щодо призупинення виплати допомоги.
Виплата допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, припиняється у разі:
-встановлення дитині інвалідності (досягнення дитиною 18 років);
-коли допомога призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
-позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
-позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду;
-скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;
-звільнення опікуна чи піклувальника дитини від виконання їх обов’язків;
-смерті дитини;
-смерті отримувача допомоги.
Виплата допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, призупиняється у разі:
-тимчасового влаштування хворої дитини на повне державне утримання за заявою отримувача такої допомоги;
-влаштування хворої дитини на повне державне утримання в разі відібрання хворої дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
-нездійснення догляду за хворою дитиною.
Виплата допомоги припиняється (призупиняється) за рішенням органу соціального захисту населення, який призначив допомогу, з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини (крім обставин, передбачених абзацом другим цього пункту).
У разі припинення дії обставин, передбачених абзацами третім-сьомим та одинадцятим-тринадцятим цього пункту, виплата допомоги поновлюється з місяця, що настає за місяцем, в якому припинилася дія зазначених обставин, у разі звернення протягом місяця з письмовою заявою отримувача допомоги до органу соціального захисту населення.

Державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю

Право на державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства мають особи з інвалідністю з дитинства і діти зінвалідністю віком до 18 років.
Особи з інвалідністю з дитинства, які мають одночасно право на державну соціальну допомогу відповідно до цього Закону, на пенсію та на державну соціальну допомогу згідно із Законом України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, призначається державна соціальна допомога або пенсія за їх вибором. Державна соціальна допомога або пенсія особам з інвалідністю з дитинства, яких визнано недієздатними, а також на дітей з інвалідністю призначається за вибором їх батьків, усиновителів, опікуна або піклувальника.
При цьому якщо особа з інвалідністю з дитинства або дитина з інвалідністю має право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника і державну соціальну допомогу відповідно до цього Закону, ці виплати призначаються одночасно.
Заява про призначення державної соціальної допомоги подається особою з інвалідністю з дитинства до органу соціального захисту населення за місцем постійного проживання або за місцем фактичного проживання, при умові подання довідки про неодержання цієї допомоги в органі соціального захисту населення за місцем постійного проживання. Заява про призначення державної соціальної допомоги особі з інвалідністю з дитинства, який визнаний недієздатним, а також на дитину з інвалідністю подається одним із батьків, усиновителів, опікуном, піклувальником за місцем постійного проживання або за місцем фактичного проживання особи, яка подає заяву при умові подання довідки про неодержання цієї допомоги в органі соціального захисту населення за місцем постійного проживання.
Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють і фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю.
Одинокій матері (одинокому батьку) надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю призначається незалежно від факту роботи.
Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи А віком до 18 років призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику не залежно від факту працевлаштування.
Особам з інвалідністю з дитинства, які перебувають на повному державному утриманні, отримують 25% призначеного розміру державної соціальної допомоги. Решта суми (за їх заявою або заявою законного представника) перераховується установі (закладу), де перебуває особа з інвалідністю з дитинства, на поліпшення умов проживання в установі (закладі).
Дітям з інвалідністю, які перебувають на повному державному утриманні, державна соціальна допомога виплачується в розмірі 50% призначеної суми та перераховується на їх особисті рахунки в банку. Інші 50% перераховуються на рахунок установи (закладу) за місцем перебування дитини. Дітям з інвалідністю із числа сиріт за період перебування на повному державному утриманні державна соціальна допомога виплачується в повному розмірі та перераховується на їх особисті рахунки в банку.
Державна соціальна допомога призначається у таких розмірах:
- особам з інвалідам з дитинства І групи підгрупи А з надбавкою на догляд –
з 01.01.21 – 4422,50грн.
з 01.07.21 – 4635,00грн.,
з 01.12.21 - 4835,00грн.
- особам з інвалідністю з дитинства І групи підгрупи Б з надбавкою на догляд –
з 01.01.21 – 3538,00 грн.,
з 01.07.21 – 3708,00 грн.,
з 01.12.20- 3868,00 грн.
- особам з інвалідністю з дитинства ІІ групи –
з 01.01.21 – 1769,00 грн.,
з 01.07.21 – 1854,00 грн.,
з 01.12.21- 1934,00 грн.
- особам з інвалідністю з дитинства ІІІ групи –
з 01.01.21 – 1769,00 грн.,
з 01.07.21 – 1854,00 грн.,
з 01.12.21- 1934,00 грн.
для дітей з інвалідністю підгрупи А віком до 6 років з надбавкою на догляд –
з 01.01.21 – 4119,80грн.,
з 01.07.21 – 4317,30 грн.,
з 01.12.21 – 4503,80 грн.
- для дітей з інвалідністю віком від 6 до 18 років підгрупи А з надбавкою на догляд
з 01.01.21 – 4830,80 грн.,
з 01.07.21- 5062,80 грн.,
з 01.12.21 – 5280,80 грн.
- для дітей з інвалідністю віком до 6 років з надбавкою на догляд –
з 01.01.21 – 2198,80 грн.,
з 01.07.21 – 2304,30 грн.,
з 01.12.21 – 2403,80 грн.
- для дітей з інвалідністю віком від 6 до 18 років з надбавкою на догляд -
з 01.01.21 – 2435,80 грн.,
з 01.07.21- 2552,80 грн.,
з 01.12.21 – 2662,80 грн.

Державна допомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються опікунами (піклувальниками), батьками-вихователями та прийомними батьками

Державна соціальна допомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, призначається в грошовій формі батькам-вихователям на кожну дитину- вихованця і прийомним батькам на кожну прийомну дитину. Соціальна допомога дітям та грошове забезпечення батькам-вихователям чи прийомним батькам призначається з моменту влаштування дитини у будинок сімейного типу або прийомну сім’ю. Батьки-вихователі та прийомні батьки зобов’язані використовувати в повному обсязі та за призначенням державну соціальну допомогу, надану дітям на забезпечення їх повноцінного харчування, утримання, виховання, розвитку та освіти
Якщо дитині виплачується призначені в установленому порядку пенсія, аліменти, стипендія, державні допомоги, розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між 2,5 прожитковими мінімумами для дитини відповідного віку та середньомісячним розміром призначених на дитину пенсії, аліментів, стипендії, допомоги у разі якщо дитина з інвалідністю 3,5 прожиткових мінімуми на дитину відповідного віку.
Для дітей, які навчаються у загальноосвітніх навчальних закладах, за денною формою навчання у вищих навчальних закладах І- ІV рівнів акредитації та професійно-технічних закладах до закінчення відповідних навчальних закладів – 2,5 прожиткових мінімуми для працездатної особи з урахуванням призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги.
Необхідні документи:
- заява;
- рішення районної держадміністрації, виконавчого органу міської ради про влаштування дитини до дитячого удинку сімейного типу або прийомної сім'ї;
- документи, що підтверджують статус дитини; довідка органу державної виконавчої служби про розмір аліментів;
- довідка з місця навчання про розмір стипендії;
- якщо особа із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, віком від 18 до 2 років (або до закінчення відповідних навчальних закладів) навчається за денною формою у вищих навчальних закладах І-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, подаються довідки про розмір стипендії та про те, що дитина не перебуває на повному державному утриманні
Максимальний розмір допомоги:
для дитини віком до 6 років:
з 1 січня 2021 р.– 4802,50грн., з інвалідністю – 6734,00грн.;
з 1 липня 2021 р. – 5032,50грн., з інвалідністю – 7045,50грн.;
з 1 грудня 2021 р. – 5250,00грн., з інвалідністю – 7350,00грн.;

Для дитини віком від 6 до 18 років:
з 1 січня 2021 р.– 5987,50грн., з інвалідністю – 8382,50грн.;
з 1 липня 2021 р. – 6275,00грн., з інвалідністю – 8785,00грн.;
з 1 грудня 2021р. – 5987,50 грн., з інвалідністю – 8382,50грн.;
Для осіб віком від 18 до 23 років, яка навчається:
з 1 січня 2021р.– 5675,00 грн., з інвалідністю – 7945,00грн.;
з 1 липня 2021р.- 5947,50 грн. , з інвалідністю – 8326,50грн.;
з 1 грудня 2021р. – 6202,50 грн., з інвалідністю – 8683,50грн.;

Грошове забезпечення в розмірі 1 прожиткового мінімуму на особу працездатного віку

ТИМЧАСОВА ДЕРЖАВНА ДОПОМОГА ДІТЯМ, БАТЬКИ ЯКИХ УХИЛЯЮТЬСЯ ВІД СПЛАТИ АЛ1МЕНТ1В, НЕ МАЮТЬ МОЖЛИВОСТ1 УТРИМУВАТИ ДИТИНУ АБО МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ ЇХ НЕВІДОМЕ

Тимчасова допомога призначається на дитину віком до 18 років у paзi, коли:
- рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв’язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення;
- один з батьків перебуває під арештом, слідством, на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі;
- місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.
Якщо один з батьків дитини ухиляється від сплати аліментів допомога надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму для дитини та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на 1 особу.
Якщо один з батьків перебуває під арештом, слідством, на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним або місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено - 50% прожиткового мiнiмyмy, встановленого законом для дитини відповідного вiкy.

Для дитини віком до 6 років:
максимальний розмір
з 1 січня 2021р.–960,50 грн.
з 1 липня 2021р. – 1006,50грн.
з 1 грудня 2021р. – 1050,00 грн.
Для дитини віком від 6 до 18 років:
максимальний розмір
з 1 січня 2021р.– 1197,50грн.
з 1 липня 2021р. - 1255,00грн.
з 1 грудня 2021р.– 1309,00грн.

Допомога призначається на шість місяців на кожну дитину.
Зазначена допомога не призначається на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням або на повному державному утриманні.
Виплата тимчасової допомоги припиняється у разі:
- встановлення місця проживання (перебування) особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду;
- виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину;
- досягнення дитиною 18-річного віку;
- виконання в повному обсязі зобов'язань одного з батьків щодо сплати аліментів у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон;
- влаштування дитини до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання; - скасування або визнання усиновлення недійсним;
- усиновлення дитини (чоловіком матері або дружиною батька);
- відмови від стягнення аліментів;
- добровільного виконання рішення суду особою, зобов'язаною сплачувати аліменти;
- скасування в установленому законодавством порядку рішення суду щодо стягнення аліментів;
- смерті дитини, якій було призначено тимчасову допомогу;
- смерті одного з батьків, зобов'язаного сплачувати аліменти, або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім чи оголошення померлим;
- позбавлення в установленому порядку одного з батьків, який утримує дитину, батьківських прав;
- відібрання дитини від одного з батьків, який утримує дитину, без позбавлення батьківських прав;
- встановлення над дитиною опіки чи піклування.
Про виникнення зазначених обставин одержувач зобов'язаний повідомити у десятиденний строк орган соціального захисту населення. Виплата тимчасової допомоги припиняється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому виникла одна із зазначених обставин

ЩОМІСЯЧНА ГРОШОВА ДОПОМОГА МАЛОЗАБЕЗПЕЧЕНІЙ ОСОБІ, ЯКА ПРОЖИВАЄ РАЗОМ З ІНВАЛІДОМ І ЧИ II ГРУПИ ВНАСЛІДОК ПСИХІЧНОГО РОЗЛАДУ

Щомісячна грошова допомога малозабезпеченій особі на догляд за інвалідом І чи II групи внаслідок психічного розладу (далі - допомога на догляд), з яким вона проживає, і який, за висновком лікарської комісії медичного закладу, потребує постійного стороннього догляду, надається у грошовій формі, якщо середньомісячний сукупний дохід сім'ї є нижчим від прожиткового мінімуму для сім'ї.
Призначення і виплата допомоги на догляд здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських рад міст обласного значення, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі — органи соціального захисту населення).
У сільській місцевості заяви про призначення допомоги на догляд, до яких додаються необхідні документи (далі — заяви з необхідними документами), приймаються уповноваженими особами, визначеними виконавчими комітетами селищних, сільських рад, і передаються відповідним органам соціального захисту населення.
У територіальній громаді, в якій утворено виконавчі органи сільської, селищної, міської ради, заяви з необхідними документами приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради територіальної громади (далі ― посадова особа територіальної громади) та передаються відповідному органу соціального захисту населення.
Заяви з необхідними документами, подані через центр надання адміністративних послуг, передаються відповідному органу соціального захисту населення.
У випадках, передбачених абзацами третім і четвертим цього пункту, органи соціального захисту населення не приймають від осіб заяв з необхідними документами, крім надісланих поштою або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, Єдиний державний веб-портал електронних послуг), починаючи з 1 січня 2021 року.
У разі технічної можливості посадова особа територіальної громади або центру надання адміністративних послуг, яка приймає заяву з необхідними документами, реєструє її та заповнює відповідні електронні форми з використанням інформаційних систем Мінсоцполітики (далі ― електронна справа) і не пізніше ніж наступного робочого дня надсилає електронну справу органу соціального захисту населення засобами електронного зв’язку через інформаційні системи Мінсоцполітики з дотриманням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронні довірчі послуги”.
З 1 березня 2021 р. заяви з необхідними документами приймаються посадовими особами територіальної громади виключно з формуванням електронної справи.
Якщо заявник вже отримує будь-який з видів державної допомоги, які призначаються органами соціального захисту населення, відомості про розмір допомоги враховуються цим органом без необхідності її декларування.
Розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім’ї для призначення допомоги на догляд проводиться відповідно до Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632.
До складу сім’ї особи, яка звертається за призначенням допомоги на догляд, включаються чоловік, дружина, рідні та усиновлені діти віком до 18 років, а також діти, які навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (в тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім’єю і мають спільних дітей. При цьому діти, які навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти до досягнення 23 років і не мають власних сімей, включаються до складу сім’ї незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування.
До складу сім’ї не включаються особи, визнані особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, які за висновком лікарської комісії медичного закладу потребують постійного стороннього догляду і не належать до зазначених членів сім’ї, та особи, які перебувають на повному державному утриманні.
Для призначення грошової допомоги на догляд особою, яка звертається за її призначенням, подаються такі документи відповідним органам соціального захисту населення:
заява;
документ, що посвідчує особу;
декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи незалежного від того чи є психічні розлади основною причиною інвалідності;
копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, яка видана особі з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, за якою здійснюється догляд.
Інформація про склад сім’ї заявника зазначається в декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.
Якщо особа, яка звертається за призначенням допомоги на догляд, постійно проживає за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання особи з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, але має інше зареєстроване місце проживання, органи соціального захисту населення перевіряють відомості щодо неотримання допомоги на догляд за зареєстрованим місцем проживання такої особи з використанням інформаційних систем.
У разі коли особа з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу постійно проживає за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання особи, яка звертається за призначенням допомоги на догляд, але має інше зареєстроване місце проживання, органи соціального захисту населення перевіряють відомості щодо неотримання допомоги на догляд за зареєстрованим місцем проживання особи з інвалідністю з використанням інформаційних систем.
Форма заяви затверджується Мінсоцполітики, а форма висновку щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу - МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики.
Якщо внаслідок подання громадянами документів із неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім’ї, приховування обставин, що впливають на призначення і виплату допомоги на догляд було надміру виплачено суми допомоги, органи соціального захисту населення вживають таких заходів:
визначають обсяг коштів, які підлягають поверненню, та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану особи;
повідомляють отримувачу допомоги про обсяг коштів, які підлягають поверненню, та строки їх повернення.
Суми коштів, які підлягають поверненню, повертаються:
отримувачем допомоги самостійно;
за згодою отримувача допомоги у повному обсязі за рахунок наступних виплат допомоги;
за рішенням органу соціального захисту населення за рахунок сум наступних виплат допомоги у розмірі, який не перевищує 20 відсотків щомісячної суми призначеної допомоги.
У разі неможливості добровільного повернення або утримання коштів, які підлягають поверненню, такі кошти стягуються у судовому порядку.
Розміри допомоги:
з 1 січня 2021 року – 2189,00 гривень,з 1 липня – 2294,00гривні, з 1 грудня – 2393,00 гривні.

ДЕРЖАВНА СОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА ОСОБАМ, ЯКІ НЕ МАЮТЬ ПРАВА НА ПЕНСІЮ, ТА ОСОБАМ З ІНВАЛІД\НІСТЮ

Державна соціальна допомога згідно із Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам" призначається особі, яка:
- досягла віку (чоловік - 63 років, жінка - 63 років) та не має права на пенсію відповідно до чинного законодавства або визнана інвалідом в установленому порядку;
-не одержує пенсію або соціальні виплати, що призначаються для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві, передбачені Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності";
-є малозабезпеченою особою.
Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державна соціальна допомога на догляд призначаються з дня звернення за допомогою. Якщо звернення за допомогою відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення віку (чоловіками - 63 років, жінками - 63 років) або встановлення інвалідності, допомога призначається з дня досягнення чоловіками - 63 років, жінками - 63 років або визнання осіб інвалідами органами медико-соціальної експертизи.
Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державна соціальна допомога на догляд призначаються довічно особам, які досягли віку (чоловіки - 63 років, жінки - 63 років), а інвалідам - на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи.
Якщо особа, яка не має права на пенсію, якій була призначена державна соціальна допомога або державна соціальна допомога на догляд, визнана інвалідом, виплата допомоги здійснюється в новому розмірі з дня встановлення їй інвалідності.
Розмір державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію та інвалідам, встановлюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність:
- інвалідам І групи, жінкам, яким присвоєно звання „Мати-героїня", - 100%;
- інвалідам II групи - 80%;
- інвалідам III групи - 60%;
- священнослужителям, церковнослужителям та особам, які протягом не менше десяти років до введення в дію Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації" (1991 рік) займали виборні посади, або посади за призначенням у релігійних організаціях, офіційно визнаних в Україні та легалізованих, згідно з законодавством України, за наявності архівних документів відповідних державних органів та релігійних організацій або показань свідків, які підтверджують факт такої роботи - 50%;
- особам, які досягли віку (чоловіки - 63 роки, жінки - 63 років) - 30%.

Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям

Рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум):
- працездатні особи (35% від прожиткового мінімуму на працездатну особу)-
з 1 січня 2021р.– 794,50 грн.,
з 1 липня 2021р.– 8932,55 грн.
з 1 грудня 2020р. – 868,35грн.
- непрацездатні особи –
з 1 січня 2021р – 1769,00 грн.
з 1 липня 2021р.– 1854,00 грн.
з 1 грудня 2021р. – 1934,00 грн.
Для дітей віком до 6 років (130% прожиткового на дитину такого віку):
з 1 січня 2021р –2497,30 грн.
з 1 липня 2021р.– 2616,90 грн.
з 1 грудня 2021р.– 2730,00 грн.
віком від 6 до 18 років (130% прожиткового на дитину такого віку):
з 1 січня 2021р –3113,50 грн.
з 1 липня 2021р.– 3263,00грн.
з 1 грудня 2021р.– 3403,40грн.
віком від 18 до 23 років (130% прожиткового на працездатну особу):
з 1 січня 2021р – 2951,00грн.
з 1 липня 2021р.– 3092,7056,10грн.
з 1 грудня 2020р.– 2951,00грн.

Тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату

Кабінетом Міністрів України затверджено постанову від 27 грудня 2017 року № 1098 «Порядок призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату».
Цей Порядок визначає механізм призначення у період з 1 січня 2018 р. по 31 грудня 2020 р. тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", але не набула права на пенсійну виплату у зв'язку з відсутністю страхового стажу, передбаченого нормами зазначеної статті (далі - тимчасова допомога), за наявності в неї не менш як 15 років страхового стажу, та її виплат.
Призначення тимчасової допомоги особі проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) (крім мм. Києва та Севастополя) рад, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань соціального захисту населення, виконавчими органами рад об'єднаних територіальних громад (далі - органи соціального захисту населення) з урахуванням її майнового стану та середньомісячного сукупного доходу.
Тимчасова допомога перераховується особі кожні шість місяців з урахуванням змін її майнового стану та середньомісячного сукупного доходу і виплачується до досягнення такою особою віку, з якого вона набуває право на пенсійну виплату.
Під час досягнення пенсійного віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особа звертається до органів Пенсійного фонду України із заявою про видачу довідки про наявний страховий стаж.
Довідка про наявний страховий стаж за формою видається органами Пенсійного фонду України за заявою особи, до якої додаються копія трудової книжки та у разі потреби документи, що підтверджують трудовий стаж, визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів. Обчислення страхового стажу проводиться відповідно до статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Органи Пенсійного фонду України надсилають (або надають під особистий підпис у журналі реєстрації видачі довідок) особі довідку про наявний страховий стаж у двох примірниках та пам'ятку про порядок призначення тимчасової допомоги у формі, затвердженій Мінсоцполітики, як правило, в день звернення, але не пізніше ніж через п'ять робочих днів.
Копія трудової книжки, документи, що підтверджують трудовий стаж, подані особою органу Пенсійного фонду України, зберігаються в особовій справі до досягнення такою особою віку, з якого вона набуває права на пенсійну виплату.
Для призначення тимчасової допомоги особа подає органу соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання необхідні документи.
Форма довідки Пенсійного фонду України.

Державна соціальна допомога на догляд встановлюється одиноким особам, які досягли 80-річного віку

Постановою Кабінета Міністрів України від 29.07.2020 № 663, внесено зміни до постанови Кабінета Міністрів України від 02.04.2005 № 261 (далі – Порядок № 261 зі змінами), якою затверджений Порядок призначення і виплати соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд.
Прийнятими змінами доповнено перелік осіб та умови надання цим особам державної соціальної допомоги на догляд.
Згідно з п.13 п.п. 6 Порядку № 261 зі змінами державна соціальна допомога на догляд (далі – допомога на догляд) призначається одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком ЛКК потребують постійного стороннього догляду та одержують пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» або Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до п.4 Порядку № 261 зі змінами до одиноких осіб, що мають право на допомогу на догляд, належать громадяни, що не мають працездатних родичів, зобов’язаних за законом їх утримувати (відповідно до статті 202, 266 Сімейного Кодексу України повнолітні дочка, син, внуки, правнуки зобов’язані утримувати батьків, бабу, діда, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги).
Підтвердженням належності до цієї категорії є:
- інформація про відсутність працездатних родичів (незалежно від місця їх проживання), зобов’язаних за законом їх утримувати (зазначається у поданій заяві про призначення допомоги на догляд);
- інформація про склад сім’ї (зазначається в декларації про доходи та майно особи, яка звернулася за призначенням соціальної допомоги).
Згідно з п.15 Порядку № 261 зі змінами допомога на догляд не призначається особам з інвалідністю, яким відшкодовуються витрати на догляд відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, а також іншим особам за здійснення догляду, за якими виплачується компенсація на догляд.
Особам, які одержують надбавку до пенсії на догляд, за бажанням замість зазначеної виплати може бути призначена допомога на догляд. Припинення надбавки на догляд, яка виплачується через органи Пенсійного фонду здійснюється за особистою заявою особи до цього органу.
Таким чином, у разі призначення до пенсії надбавки на догляд чи призначення іншим особам компенсаційних виплат за здійснення догляду за цією особою, впроваджений вид допомоги на догляд не призначається.
Відповідно до п.18 Порядку № 261 зі змінами державна соціальна допомога на догляд встановлюється одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком ЛКК потребують постійного стороннього догляду і одержують пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» або Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 40 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Станом на березень 2021 року розмір допомоги на догляд для вищевказаної категорії осіб становить 707,60 грн. (1769,00 грн. х 40%).
Згідно з п.23 Порядку № 261 зі змінами допомога на догляд призначається з дня звернення за допомогою. Днем звернення за призначенням допомоги на догляд вважається день прийняття заяви з усіма необхідними документами.
У разі коли заява про призначення допомоги на догляд з усіма необхідними документами надсилається поштою, днем звернення вважається дата на поштовому штемпелі з місця відправлення заяви.
У разі коли до заяви про призначення допомоги на догляд додано не всі необхідні документи, заявнику повідомляється, які документи необхідно додати. У разі подання решти документів не пізніше трьох місяців з дня відправлення повідомлення про необхідність їх подання днем звернення вважається день прийняття або відправлення заяви про призначення такої допомоги.
Згідно з п.10 Порядку № 261 зі змінами для призначення соціальної допомоги подаються такі документи:
•заява за формою, встановленою Мінсоцполітики (під час подання заяви пред’являється паспорт громадянина України, трудова книжка та довідка про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
•Інформація про склад сім’ї чи про віднесення особи до одиноких осіб зазначається в декларації про доходи та майно особи, яка звернулася за призначенням соціальної допомоги.
•Медичний висновок ЛКК про те, що особа потребує постійного стороннього догляду (видається в лікарні за місцем перебування на обліку у сімейного лікаря чи за місцем перебування на медичному обслуговуванні).
•Підтвердження про відсутність надбавка на догляд до пенсії.
За роз’ясненнями звертатися за телефоном 3 24 25.

Допомога багатодітним сімʼям

Призначення і виплата допомоги здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання особи, яка претендує на призначення допомоги (далі - заявник).
Допомога за місцем фактичного проживання призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за зареєстрованим місцем проживання заявника. Перевірка відомостей щодо неотримання допомоги здійснюється органами соціального захисту населення з використанням інформаційних систем.
Допомога надається одному з батьків дитини, які постійно проживають разом з дитиною.
Документи, необхідні для призначення допомоги, подаються заявником особисто.
Для призначення допомоги органу соціального захисту населення за умови пред’явлення паспорта громадянина України (паспортного документа іноземця) або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, подається заява одного з батьків, з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики, та копії таких документів:
посвідчення батьків багатодітної сім’ї (з пред’явленням оригіналу). У разі досягнення дитиною з багатодітної сім’ї шестирічного віку подається посвідчення дитини з багатодітної сім’ї (з пред’явленням оригіналу);
свідоцтв про народження всіх дітей (з пред’явленням оригіналів).
Допомога призначається на третю і кожну наступну дитину з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 6-річного віку включно.
У разі коли в сім’ї одночасно народилося двоє і більше дітей, внаслідок чого сім’я набула статусу багатодітної, виплата допомоги здійснюється на кожну таку дитину.
Допомога призначається у розмірі 1700 гривень.
Виплата допомоги припиняється у разі:
позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
нецільового використання коштів і незабезпечення створення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;
відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення його батьківських прав;
тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;
перебування отримувача допомоги в місцях позбавлення волі за рішенням суду;
втрати статусу багатодітної сім’ї;
подання отримувачем допомоги заяви про припинення виплати допомоги;
смерті дитини;
смерті отримувача допомоги.
Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу соціального захисту населення, який призначив допомогу.
Отримувач допомоги у разі виникнення обставин, які призводять до припинення її виплати, зобов’язаний у десятиденний строк повідомити про це органу соціального захисту населення.”;
Виплата допомоги поновлюється багатодітній сімʼї у разі продовження строку дії посвідчень або довідки багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сімʼї (якщо діти або особи віком від 18 до 23 років навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти) за умови, що період між припиненням виплати допомоги та зверненням за продовженням її виплати не перевищує чотирьох місяців.”;

Послуга «муніципальна няня»

Муніципальна няня - будь-яка фізична особа - підприємець (КВЕД 97.00, КВЕД 88.91) / юридична особа, яка надає послугу з догляду за дітьми (КВЕД 78.20, КВЕД 85.10), крім державних і комунальних закладів дошкільної освіти, та з якою укладено договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років.
Відшкодування вартості послуги “муніципальна няня” є щомісячною адресною компенсаційною виплатою одному з батьків (усиновлювачів), опікуну дитини до трьох років (далі - компенсація послуги “муніципальна няня”).
Призначення та виплата компенсації послуги “муніципальна няня” здійснюються згідно з рішенням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської ради, ради об’єднаної територіальної громади (далі - місцевий структурний підрозділ з питань соціального захисту населення).
Компенсація послуги “муніципальна няня” виплачується отримувачу послуги “муніципальна няня” у розмірі прожиткового мінімуму на дітей віком до шести років, встановленого на 1 січня відповідного року, за кожну дитину, яку доглядає муніципальна няня.
Право на отримання компенсації послуги “муніципальна няня” мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які є батьками (усиновлювачами), опікунами дитини до трьох років і на законних підставах проживають на території України та уклали договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років (далі - договір) з муніципальною нянею.
Компенсація послуги “муніципальна няня” не призначається батькам, які є батьками - вихователями дитячих будинків сімейного типу, прийомними батьками, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства.
Договір укладається у письмовій формі між отримувачем послуги “муніципальна няня” та муніципальною нянею.
У договорі має бути визначено, зокрема, назву послуги, її обсяг із зазначенням конкретних заходів, умови та строк її надання, вартість, періодичність оплати, відповідальність сторін.
У паперовій формі отримувач послуги “муніципальна няня” подає такі документи:
заяву про надання компенсації послуги “муніципальна няня”;
заяву про перерахування коштів для компенсації послуги “муніципальна няня” із зазначенням рахунка в установі банку;
копію договору між отримувачем послуги “муніципальна няня” та муніципальною нянею;
документи, що підтверджують витрати на оплату муніципальній няні послуги “муніципальна няня” (чек, розрахункова квитанція, виписка з банківського рахунка).
До заяви додаються копії:
свідоцтва про народження дитини;
паспорта отримувача компенсації послуги “муніципальна няня” з даними про прізвище, ім’я та по батькові, дату його видачі та місце реєстрації;
документа, що посвідчує проживання на території України (для іноземця та особи без громадянства);
документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу та мають про це відмітку в паспорті) отримувача компенсації послуги “муніципальна няня”;
рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади або суду про встановлення опіки (у разі здійснення опіки над дитиною).
В електронній формі – через сайт Мінсоцполітики. Заява та відомості, що подаються в електронній формі підписуються електронним цифровим підписом отримувача компенсації послуги “муніципальна няня” або електронним підписом, створеним шляхом додавання до заяви в електронній формі ідентифікаційних даних декларанта, підтверджених у процесі автентифікації з використанням електронної системи ідентифікації, що використовує базу клієнтських даних банків (BankID). Відомості про прізвище, ім’я, по батькові дитини отримувача компенсації послуги “муніципальна няня”, його реєстраційний номер платника податків та паспортні дані отримуються з електронного цифрового підпису або бази клієнтських даних банків.
Компенсація послуги “муніципальна няня” призначається на строк здійснення догляду за дитиною до трьох років, визначений у договорі, укладеному між отримувачем послуги “муніципальна няня” та муніципальною нянею.
Виплата компенсації послуги “муніципальна няня” здійснюється щомісяця на підставі поданих отримувачем послуги “муніципальна няня” документів, що підтверджують витрати на оплату муніципальній няні послуги “муніципальна няня”.
Отримувач послуги “муніципальна няня”:
щомісяця до 5 числа подає в письмовій (електронній) формі або в будь-який інший зручний спосіб місцевому структурному підрозділу з питань соціального захисту населення документи, що підтверджують витрати на оплату муніципальній няні послуги “муніципальна няня”;
протягом одного робочого дня інформує про розірвання договору або про інші обставини, що можуть вплинути на надання муніципальною нянею послуги “муніципальна няня”.
У разі неподання в установлений строк документів, що підтверджують витрати на оплату муніципальній няні послуги “муніципальна няня”, виплата компенсації послуги “муніципальна няня” припиняється.
Після подання документів, що підтверджують витрати на оплату муніципальній няні послуги “муніципальна няня”, виплата компенсації послуги “муніципальна няня” поновлюється з місяця, за який було здійснено оплату послуги “муніципальна няня”.

ЩО ПЕРЕВІРЯЄ ДЕРЖАВНИЙ СОЦІАЛЬНИЙ ІНСПЕКТОР

Адресна соціальна допомога стає одним з основних інструментів подолання бідності. Це - допомога нужденним громадянам. Саме тому виникла необхідність у запровадженні інституту соціальних інспекторів, які покликані виконувати саме функції визначення нужденності громадян та допомагати їм одержати необхідну допомогу.
Соціальний інспектор у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
Робота соціального інспектора включає такі основні види діяльності:
- визначення нужденності сім'ї;
- перевірка достовірності поданої сім'єю інформації;
- вибіркова перевірка особових справ одержувачів соціальної допомоги;
- інформаційно-роз'яснювальна робота.
Соціальний інспектор проводить перевірки нужденності сімей, які звертаються за наданням державної допомоги.
Перевірка нужденності сім'ї здійснюється:
- у випадках, коли соціальна допомога може бути призначена як виняток;
- за умов, коли при прийомі документів у спеціаліста виникають сумніви;
- у разі необхідності визначення поважних чи незалежних причин подання сім'єю відомостей про відсутність доходів або їхній низький рівень.
Соціальний інспектор перевіряє достовірність відомостей у випадках, коли:
- достовірність поданих документів викликає сумніви у спеціалістів приймальні;
- подана інформація про доходи та майновий стан суперечить інформації, що міститься в одному з документів;
- подається інформація про відсутність доходів або низький дохід не вперше і при цьому відсутні об'єктивні та поважні причини;
- заявник або члени його сім'ї подають інформацію про джерело своїх доходів, яким є підприємство, що неодноразово подавало недостовірні дані;
- подається інформація про низький дохід заявником, який раніше подавав недостовірну інформацію;
- заявник подає інформацію про відсутність доходів або низькі доходи, при цьому відомо, що протягом вказаного періоду заявником або членами його сім'ї придбано житло, автомобіль, інші речі довгострокового вжитку;
- заявник подає відомості про низький дохід, не зазначаючи об'єктивних та поважних причин такого стану справ, при цьому відомо, що один з членів його сім'ї одержує освіту на контрактній основі, вартість якої очевидно значно перевищує вказані розміри доходів.
фильмы бесплатно